День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
Цього дня 7 років тому українці вийшли з мирним протестом на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу. Згодом були важкі місяці протистоянь, жорстокі розгони й убивства мирних громадян. Важкою ціною українці вистояли і перемогли!
21 листопада 2013 року уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Президент України Янукович оголосив про зміну політичного курсу – про приєднання України до Митного союзу підконтрольного авторитарному режимові Путіна. Це означало повну ліквідацію незалежної Української держави, яку ми здобули 24 серпня 1991 року.
Увечері 21 листопада кияни самоорганізовувалися через соцмережі на Майдані Незалежності. Перша акція протесту розпочалася о 22:00. Понад півтори тисячі учасників мітингу розгорнули українську і європейську символіки, прапори й заспівали гімн України. На Майдан вийшли студенти, журналісти, активісти, опозиційні до злочинної влади політики.
Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала міліція, у відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч люду. Міліцейське свавілля скликало українців, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією. Після жорстокого побиття молоді силовиками на головній площі країни, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму. Небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді.
Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, його нарекли Революцією Гідності.
Кампанії солідарності й підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії, Франції, Бельгії, Литви.
На другому місяці Майдану вбито перших активістів. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр Києва від протестувальників. Для власного захисту ті застосували палаючі шини, «коктейлі Молотова» і бруківку… Розпочалися розстріли… Офіційно встановлено 108 жертв Революції Гідності. Серед них – наш земляк, уродженець с. Фурманка Уманського району Віталій Смоленський, випускник Уманської ЗОШ № 5 Ігор Бачинський та випускник Уманського аграрного університету Віталій Васільцов.
Сотні жителів Уманщини стали учасниками Євромайдану – у Києві, Умані, Жашкові, Маньківці, Христинівці, інших населених пунктах Уманщини.
Наступного дня після побиття молоді у Києві в Умані відбувся мітинг громадськості. Це студенти Уманського педагогічного університету, ветерани національно-демократичних організацій і партій 90х рр. – періоду боротьби за державну незалежність України, учні Уманської гімназії № 2 із саморобним прапором Євросоюзу. З того дня Уманський Євромайдан не розходився – щодня після 17 год. на центральній площі Умані збиралося від 20 до 100 осіб. Щонеділі – на всенародне віче приходило від 300 до 1,5 тис. осіб.
У ці ж дні сформувалася самоохорона Уманського Євромайдану.
В центрі міста, поблизу будівлі «Укртелекому», координатори уманського євромайдану встановили намет, який здійснював інформаційну підтримку акції. Працював він цілодобово, громадські активісти чергували там позмінно. Також до намету можна було приносити харчі та теплі речі для мітингувальників, які передавалися до Києва. Окрім того, активісти записували бажаючих поїхати до столиці на демонстрацію і займалися організацією транспорту.
4 січня 2014 року в Умані опозиційні до режиму Януковича політичні партії та громадські організації утворили Уманське відділення громадської організації «Майдан». Навколо Умані – на автошляхах Київ – Одеса, Львів – Знамянка, Умань – Черкаси, Умань – Бершадь уманчани поставили цілодобові блок-пости. Щоб не пропустити на Київ спецзагони «Беркута» і банди «тітушок» з Одеси та Криму. Один з них стояв біля Маньківки.
22 лютого 2014 року, після 11 год. уманчани скинули пам’ятник Леніну. 22 лютого 2014 року і протягом 2 – 3 наступних днів відбувся «лєнінопад» по всій Уманщині: у Христинівці, Маньківці, Жашкові, Тальному, Звенигородці, Монастирищі. У такий спосіб Уманщина позбувалася тоталітарного радянського минулого.
Українці відстояли національні інтереси та європейський вибір країни й визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю і самопожертвою Герої Майдану заслужили всенародну шану та повагу. Євромайдан домігся втечі диктатора й відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку — стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи зростає.
Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише в Європі, а й в глобальному масштабі. Він твердо спрямував Україну на шлях до Європи, спричинив війну із сусідкою-агресором Росією, призвів до відновлення холодної війни між РФ й Заходом. Однак нам варто пам’ятати: обраний українським народом шлях увечері 21 листопада 2013 року хоч важкий, проте незворотний. Він — триває донині…
Людмила Шуйська
старший науковий співробітник
Pro-European integration supporters take part in New Year celebrations in Independence Square in central Kiev, late December 31, 2013. REUTERS/Maxim Zmeyev (UKRAINE – Tags: SOCIETY CITYSCAPE) 
