(з нагоди 150-річчя з дня народження)
Надія Тульчинська
старший науковий співробітник
Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Косач (в заміжжі Квітка) народилася 25 лютого 1871 року. Уславлена українська письменниця, поетеса, перекладачка, діячка української національної культури, збирачка українського фольклору. Одна з найвідоміших жінок України.
У грудні 1898 року Леся Українка відвідала Умань – приїжджала на консультацію до відомого в Європі лікаря-хірурга Ернста фон Бергмана, основоположника асептики, автора перших рекомендацій з нейрохірургії та військово-польової хірургії. З листа Лесі Українки від 18 грудня 1898 року: «…Сеї ночі виїжджаю екстренно з Києва в Умань, щоб піймати там проф. Бергмана, до якого я збиралась в Берлін. Се щасливий випадок, що Бергман визваний в Умань…». 29 грудня 1898 року, з листа Лесі Українки до матері: «…я було трохи простудилась після Уманя (тоді капосно було надворі!), захрипла сильно, але…настрій у мене «повышенный» після розмови з Бергманом…». У січні 1899 року, у Берліні, професор Бергман зробив Лесі Українці операцію – прооперував суглоб правої ноги. Операція пройшла успішно.
Ймовірно, Леся Українка бувала в Умані й раніше. Як встановив уманський краєзнавець Микола Комарницький, в Умані деякий час проживала разом із синами рідна тітка Лесі Українки Олександра Антонівна Косач-Шимановська. Лесині двоюрідні брати Павло та Антін Шимановські у 1893 – 1900 рр. навчалися в Уманському училищі землеробства і садівництва (нині Уманський Національний університет садівництва).
Лесю Українку пов’язує з Уманню й дружба з Маргаритою Комаровою. Маргарита Комарова (в заміжжі Сидоренко) – донька Михайла Комарова, глибокого знавця української літератури, відомого українського публіциста, етнографа, перекладача, бібліографа, літературного критика. Із грудня 1883 по 1887 рік Михайло Комаров працював нотарем Уманського окружного суду. Родини Косачів і Комарових познайомились у Києві, на початку 1880 рр. Леся і Маргарита потоваришували на все життя. Обидві дуже шанували Тараса Шевченка і разом вишили рушник для його портрета у Тарасовій світлиці – першому народному музеї Тараса Шевченка на Чернечій горі, у Каневі. У червні 1891 року Леся Українка вперше вклонилася могилі Тараса Шевченка і уквітчала цим рушником його портрет. За спогадами молодшої сестри Лесі Українки і свідка цієї події Ольги Косач, на одному кінці рушника Леся Українка і Маргарита Комарова вишили: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», на другому – «Любітеся, брати мої, Украйну любіте!»
Портрет Тараса Шевченка спеціально для Тарасової світлиці у 1888 році написав відомий художник, українець за походженням Ілля Рєпін (справжнє українське прізвище митця – Ріпин).
Одна з вулиць Умані носить ім’я Лесі Українки.
2021 рік в Україні оголошено роком Лесі Українки.
