14 травня Україна вперше на державному рівні вшановує пам’ять тих людей, які, ризикуючи життям, рятували євреїв в роки Другої світової війни. Постанову «Про вшанування пам’яті Українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни» ухвалила на початку року Верховна Рада України.

2 659 громадян України удостоєні Ізраїлем звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту, нацистської політики знищення.

Рятування євреїв відбувалось по різному:  переховуванням від нацистів та колаборантів, наданням документів, організацією втечі з гетто або таборів,  переправленням євреїв до партизан, загонів та в безпечні місця.

Допомога євреям в окупованій Україні найчастіше каралася смертю самого рятівника і всієї його сім’ї. Та все ж люди ризикували.

 У Східній Європі цей ризик був найвищим. За переховування євреїв нацисти карали винищенням цілої сім’ї рятівника. Про це сповіщали численні листівки на вулицях, офіцери СС регулярно навідувалися з перевірками. У Західній Європі “праведникам” у разі викриття загрожувало заслання до концтаборів. Таким чином обидві сторони жили у постійному відчутті страху: їх могли видати сусіди або ж “винюхати” есесівські вівчарки. Для багатьох це означало потребу змінити свій звичний спосіб життя: менше з’являтися на людях, не запрошувати до себе в гості, менше говорити з сусідами та привертати до себе увагу.

На теренах України представниками різних національностей було врятовано понад 17 тис. євреїв.

Праведник народів світу – офіційне звання, надане людині, яка ризикувала власним життям заради порятунку євреїв у період Голокосту. Звання «праведник народів світу» з 1963 року присвоює комісія при Національному Меморіалі Катастрофи та Героїзму «Яд Вашем» (Єрусалим)

У 1953 році Кнессет (парламент) держави Ізраїль ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», у результаті якого створений меморіал «Яд Вашем». Одне з основних завдань меморіалу – від імені держави Ізраїль і всього єврейського народу висловити подяку тим неєвреям, які ризикували власним життям, задля порятунку євреїв у час Голокосту.

Особа, що ризикувала, рятуючи євреїв під час Голокосту, та визнана Праведником народів світу, отримує в нагороду іменну медаль, почесний сертифікат і право додати своє ім’я до написаних на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашем  в Єрусалимі.

Почесне звання «Праведник народів світу» отримали 14 уманчан: Віра Боцманівська, Віра Глазкова, Олексій Губарь, Мотрьона Коваль, Раїса, Микола, Леонід та Іван Ларжевські, Олена Марченко, Станіслава Новак, Тетяна Семченко, Єфросинія Ястремська та її доньки Зося і Ніна.

Відомо, що жителька м. Умані Соболенко Таїсія Григорівна в період окупації рятувала життя євреїв. У своїй квартирі вона таємно переховувала друга Леоніда Ромбома і навіть приводила до нього лікарів. Таїсія Григорівна дістала паспорт для єврейської дівчини Броні Гутник, сім’ю якої розстріляли нацисти, на ім’я Каті Кутельської, допомігши їй втекти з гетто. Дівчинка втекла в партизанський загін, а потім вступила до Червоної Армії. Таїсія Соболенко в батьківському будинку села Дмитрушки  переховувала Йосипа Вайнера  та Тетяну Бахурок.

Житель Умані Дятлов Антон Іванович був одружений на єврейці Коланській С.Р., усиновив її 4-х дітей. Коли почалися масові розстріли євреїв, Антон Іванович сховав у підвалі свого будинку разом зі своєю сім’єю, ще 4 єврейські сім’ї – 12 чоловік. Але через деякий час німці виявили укриття і всіх вигнали у єврейське гетто. Жінка й діти Дятлова були розстріляні в Сухому яру.

Одна з праведниць світу –уманчанка  Віра Боцманівська (1909 р. народження), яка протягом року надавала притулок єврейському хлопчику Мирону Дембу. Відповідно до спогадів Мирона, ми знаємо не тільки як він, його мати та братик врятувалися, але й подробиці його життя в гетто та в родині Віри Боцманівської.

Після звільнення Умані Віра Боцманівська була заарештована та вислана в сталінські  табори де трагічно загинула, а її донька виховувалась в дитячому будиноку.

Після свідчень Мирона Демба 8 травня 2018 р. українка Віра Боцманівська посмертно отримала звання праведниці народів світу. Також того дня звання отримала полька Станіслава Новак, яка допомогла влаштувати Мирона Демба у Віри Боцманівської, а сама переховувала його молодшого брата Кіма (1940–1987) і допомогла їхній матері Раїсі виїхати з Умані під іншим іменем.

Почесна грамота та медаль Віри Боцманівської знаходиться в архіві Яд-Вашем, оскільки на момент засідання комісії не було знайдено жодного родича праведниці. Якщо її родичі будуть знайдені – вони отримають нагороду на щорічній церемонії, яку проводить Посольство держави Ізраїль в Україні.

Ім’я Віри Боцманівської викарбовано на Стіні пошани Алеї праведників Яд-Вашем.

Україна посідає четверте місце у світі за кількістю  Праведників народів світу, більше цих звань тільки у Польщі, Нідерландах та Франції.

Однак ця статистика не відбиває фактичну кількість людей, які рятували євреїв, і цей список у жодному разі не показує їх реальну допомогу у Другій світовій. Так, тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими.

Людмила Шуйська

старший науковий співробітник