Слава Україні!

В Уманському краєзнавчому музеї 13 жовтня, з нагоди особливого для українців свята – Дня Українського козацтва була проведена інтерактивна екскурсія «Ми – нащадки козаків», з відтворенням козацьких традицій та куштуванням козацьких страв: рибної юшки і кулішу.

Наші предки – козаки Уманського козацького полку захищали рідну землю від іноземних загарбників, боролися за незалежну Українську державу.

Українське козацтво з’явилося на історичній арені у 15 ст.

          Вперше слово «козак» зустрічається у «Початковій Монгольській хроніці»1240 року і означає «схильний до завоювання».У писемних пам’ятках подальших історичних періодів «козак» подається у значенні «стражник» (охоронець), «конвоїр». У Західній Європі Україну називали «Країною козаків». Перша писемна згадка про козаків у Західній Європі датується 1474 роком, вміщена у Генуезькій хроніці.

Аналогів українському козацтву у світі немає.

Самі себе українські козаки називали лицарями. За допомогою спеціальних знань і систематичних вправ українські козаки досягали високого рівня фізичної витривалості, були загартовані, психічно врівноважені, не боялися ворога, фізичних тортур, смерті. За будь-якої погоди і в будь-яку пору доби чудово орієнтувалися на місцевості, володіли унікальними навичками виживання у несприятливих умовах. Деякі козаки володіли давніми знаннями у плані духовного розвитку, унікальними навичками у військовій справі. Таких козаків називали «характерниками». «Характерники» віртуозно володіли мистецтвом бою на шаблях, їм не було рівних у сутичках врукопаш, вони вміли миттєво зникати, маскувалися на будь-якій місцевості.

Українське козацтво взяло на себе найважливіше завдання в умовах відсутності української національної держави – це захист українського народу від фізичного винищення та рідної землі від іноземної окупації. Захищаючи Україну, українське козацтво вступило у боротьбу проти трьох держав світу – Речі Посполитої, Османської імперії, Кримського ханства.

У 1648 році зусиллями наших предків на політичній мапі світу з’явилася незалежна Українська держава (офіційно – Військо Запорозьке), під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького. Територія Української держави сформувалася із земель Волині, Чернігівщини, Київщини, Поділля та Брацлавщини, до складу якої входила Уманщина. Територія Української держави поділялася на окремі адміністративно-територіальні і військові одиниці – полки. Полки поділялися на сотні, сотні – на курені.

У перші місяці Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр. сформувався Уманський козацький полк – окрема адміністративно-територіальна одиниця Української держави та окремий військовий підрозділ української армії. Територіально та у військовому плані Уманський козацький полк поділявся на 14 сотень.Як окреме військове формування, Уманський козацький полк – один з найбільших в Україні. В його лавах воювало від 2 тис. 949 козаків до 3 тис. 092 козаків. Перший полковник Уманський Іван Ганжа загинув у вересні 1648 року у битві під Пилявою.У жовтні 1648 року Уманський козацький полк очолив Йосип (Осип) Глух і керував ним 8 років. Помер у квітні 1655 року, під час епідемії чуми. Йосип (Осип) Глух – один з трьох найвизначніших полководців України періоду Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр. Військовим талантом, відвагою і рішучістю дорівнює таким полководцям, як полковник Брацлавського полку Данило Нечай і полковник Кальницького (Вінницького) полку Іван Богун. Місто Умань – адміністративний центр Уманського козацького полку розростається і забудовується: з’являються передмістя Свічкарня (згодом назване Турок), Басарабка, Раківка, Звенигородське, Вовкове (сучасна назва Івангородське).

Гетьман України Богдан Хмельницький двічі побував в Умані – у 1650 і 1652 рр., під час першого і другого Молдавських походів 

У січні 1654 року у містечку Переяслав Українська держава ухвалила угоду про тимчасовий військовий союз з Московією. Проти угоди протестували жителі 1/3 земель Української держави і три найбільші українські полки – Паволоцький, Кальницький (інша назва Вінницький) та Уманський. Полковники цих полків від імені жителів і війська відмовилися присягати «на вірність» цареві Московії. На знак протесту проти такої вимоги при підписанні звичайного військового договору, полковник Кальницький (Вінницький) Іван Богун переломив через коліно свою бойову шаблю і вигукнувши «Зрада!», кинув обломки під ноги Богданові Хмельницькому. Про відмову полковника Уманського Йосипа (Осипа) Глуха присягати цареві Московії вмістила публікацію «Ординарна вівторкова газета» міста Гамбурга (нині Німеччина).

Після Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр. гетьмани України Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик намагалися  відродити Українську державу, але втрутилися Московія і Річ Посполита.У 1667 році ці держави підписали Андрусівську угоду іподілили територію України між собою: Лівобережжя України і Київ захопила Московія, Правобережна Україна залишилася під протекторатом Польської держави.У 1711 році армія Московії окупувала Правобережну Україну.  Внаслідок цього у 1712 році перегорнулась остання сторінка історії Уманського козацького полку.

Але боротьба за незалежну Українську державу не припинилася. Українці обрали форму боротьби – партизанську війну і наступні 55 років в Україні виникали повстання гайдамаків, в тому числі на Уманщині.

Героям слава!

Вікторія Пламадяла та Надія Тульчинська

старші наукові співробітники