Зима

Прислів’я, приказки та народні прикмети про зиму.

  •         Багато снігу – багато хліба.
  •         Був уночі іній – в день не випаде сніг.
  •         У холод кожен молод.
  •         Узимку сонце крізь плач сміється.
  •         Грім взимку на сильні морози, блискавка на бурю.
  •         «Держись, Хома, іде зима!»
  •         Зима біла та не їсть снігу, а все – сіно.
  •         Зима із снігами – літо з хлібами.
  •         Зима засніжена – літо дощове.
  •         Зимою добре, а літом ще краще.
  •         Зимове сонце, як могутнє серце: світить та не гріє.
  •        Кільце довкола місяця – на сніг.
  •        Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
  •        Синиця пищить – зиму віщить.
  •        Так холодно, що якби не вміть дрижати, то замерз би.
  •     У місячні ночі сніг не тане.
  •     Такий мороз аж зорі скачуть
  •     То сніг, то завірюха, бо вже зима коло

Січень

«Сєчень», «студень», «просинь», «сніговик», «тріскун», «щипун».

Січень – року початок, зимі середина, найсуворіший місяць зими. У цьому місяці найясніші, сонячні. Але разом з тим, морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається, наче у кільцях. Це ознака стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву  «просинець». А  ще льодяний місяць – «лютовій».

Лютий

Прислів’я про лютий

  • Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
  •  У лютому сонце йде на літо, а зима – мороз.
  •   Місяць лютий гостро крутий.
  •   Місяць лютий спитає чи взутий.
  •   Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Весна

Березень.

В народному лексиконі існували назви місяця: «сочень» або «соковик», «марець». «березіль».  У березні заготовляли березовий сік зі старих дерев, що планувалися на вирубку. Це особливий місяць: він і усміхнеться і заплаче, або ошкіриться крутим норовом.

Прислів’я про березень

  •    У березня жіночий характер: вночі тріщить, а вдень плющить.
  •    У березні кожух і без ґудзиків теплий
  • Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.
  •   Грак прилетів – через місяць зійде сніг.

Квітень

«Квітень», «цвітень» – пора цвітіння рослин, сонячний місяць.  Квітень зустрічає  весну, як повноважну господиню.

Прислів’я

  • З’явились біля оселі півники – весна присіла на призьбі.
  •  

Прислів’я про квітень

  •      Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
  •      Коли квітень з водою, то травень із травою.
  •      Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
  •  

Травень.

          Це останній брат весни – ніби світ святкує свою молодість буйним цвітінням і багатоголоссям пташиного царства.

          Травень – найбуйніший весняний період –  мав назву «пісенник», «місяць – громовик», «травник».

Прислів’я про травень.

  •    Травнева роса краща вівса
  •    Травневий дощ усе одно, що з грибами борщ.
  •    Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі.

Прислів’я, приказки та прикмети про весну.

  •   Весна наші батько і мама.
  •   Весна кличе в поле.
  •   Весна красна квітами, а осінь пирогами.
  •   Весна ледачого не любить.
  •   Весняний день рік годує.
  •   Весняне сонце, як у дівчини серце.
  •   Високо і швидко пливуть у небі хмари – на гарну погоду.

Літо

Червень

          Перший місяць літа називали «ґедзем», «кедзнем», «бідзнем» чи «бевзнем», бо з’являється надокучливі комахи.

          Червень – місяць появи черв’яків, з яких виготовляли червону фарбу для тканини. Це пора розвитку гусені і шашелю. Тому в червні не заготовляли деревину для житла, бо «вона швидко псується».

          В червні червоніють ягоди і фрукти, з’являються червоні квіти, тому і з цим також пов’язують назву місяця.

          Червень не тільки літо рум’янить – він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полудень року та пер вісником літа.

Липень

Народні назви місяця: «липець», «білень», «косень», «сінокіс».

СерпеньОстанній місяць літа отримав назву, пов’язану зі жнивами, бо «серпень» походить від знаряддя праці, яким в давнину жали зернові.

Народні назви місяця: «кивень», «копень», «хлібосол», «живець», «господник».

Прислів’я, приказки та народні прикмети про літо
  • Бджоли раді цвіту – люди літу.
  • У червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Вранці трава пахне дужче, ніж завжди – на дощ.
  • Літо летить , як на крилах.
  • Літо сухе, спекотне – зима малосніжна, морозна.
  • Літом і баба сердита на піч.
  • Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
  • Опеньки з’явились – літо скінчилось.
  • Перший туман літа – перша грибна прикмета.
  • Пізнє цвітіння горобини – на пізню осінь.
  • Прийде літо – все розмаїте, прийде зима – нічого нема.
  • Прийшов липень до хати – нема коли спочивати.
  • Серпень збирає, а зима поїдає.
  • Туман стелиться по воді – день буде сонячний.
  • У першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.
  • Хто в літі буде співати, той у зимі буде танцювати.
  • Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим зігріться.

Осінь

Вересень.

Назва першого місяця осені пов’язана з вересом – рослиною, яка квітує з серпня і до кінця жовтня. Вересневий час – сім погод у нас.

Прислів’я про вересень

  • Вересень рум’янець року.
  • Вересень весіллям багатий.
  • Хто цілий рік байдужий, той навіть у вересні голодує.
  • Вересень слухає погоду січня.
  • У вересні ложка води робить два болота.

Жовтень

«Місяць, коли на деревах жовтіє листя».

У народі місяць звуть: «грузень» – через грузькі дороги, «зазимник» – поява перших морозів, «весільник».

У жовтні молодь починали збиратись на традиційні вечорниці і досвітки.