2 травня – Великдень, Пасха, Воскресіння Ісуса Христа

Одне із великих весняних свят українців, яке  установлене християнською церквою на честь «чудесного воскресіння Ісуса Христа» є свято Пасхи або Великодня, що характеризується багатством обрядових дій та звичаїв – великодній цикл:  випікання обрядового хліба і печива, фарбування і розписування яєць, весняні ігри та танці молоді, очисні обряди тощо. 

 Із суботи на неділю молодь розкладали на пагорбах  чи біля церкви багаття, яке мало горіти всю ніч.  Все село, від малого до великого сходилось на масове великоднє гуляння. Протягом трьох днів усім, особливо дітям,  дозволялось дзвонити у дзвони, бо Пасхальному дзвону приписували особлива певна ритуально-магічна сила: відлякував «нечисту силу» і сприяє тому, «щоб вродила гречка». Проводились  великодні ігри – цокання яєць (биття яєць і суперник забирав його, як виграш), парубоцькі ігри (змагання у спритності, швидкості і силі), дівочі ігри (випробування художніх артистичних здібностей учасниць – вміння танцювати, співати, перевтілюватися).

           У весняному циклі наших предків посідали обряди провідування померлих родичів: на кладовище несли паску, яйця, інші страви і обідали прямо на могилах.

2 травня – Івана Староперечника    

          Цього дня жінки виносили   до річок та ставків наткані за зиму та весну сувої полотна, змочували  їх у воді, збивали праниками і сушили (білили) на сонці, час від часу скроплюючи водою.

          Прислів’я

  • Прачі б’ють – Івана чуть.

   5 травня  – Луки весняного

          У цей день садять цибулю.

          Прислів’я

  • До весняного Луки нема хліба і муки.

6 травня – Юрія, Георгія

Святий Великомученик і Побідоносець Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства. Тому це одне з найшановніших весняних свят. Юрія шанували насамперед як захисника свійських тварин, особливо корів і виганяли її пасти, виконуючи певний обряд.

          Святий Юрій «відмикає землю і небо»: появляються перші сходи ярових, оживають озимі посіви, зеленіють сади і гаї.

          На Юрія починає співати соловей.
Народна веснянка


Та Юрій матір кличе:
Та подай, мати, ключі відімкнути небо,
Відімкнути небо – випустити росу,
Випустити росу – дівочу красу.
В меду потопає, з вином виринає.

          Прикмети

  • На Юрія посади редьку, то вродить, як кулак.

8 травня – Марка

          Має бути тепло.

          Прислів’я

  • На Марка небо ярке – на вулиці парко, а бабі в хаті жарко.
  • Не зацвіте яблуня – на неврожай.

13 травня – Якова

          Прислів’я

  • Хоч уже й виганяли на випас тварин, але казали: «На Якова трав ніякова».

         Прикмети

  • Теплий вечір і зоряна ніч – на сухе літо.

14 травня  – Єремії

          Збиралися на гулянки, що називались «маївки» і влаштовували урочисті дійства.

          Прислів’я

  •   Єремій, Єремій про посіви розумій.
  •    Як на Єрему погоже, жниво буде пригоже.

15 травня – Бориса і Гліба

          У народі цей день називали –   «солов’їний день». В цей день найпізніша сівба.                                                                                

          Прикмети

  •   Заспівав соловей  – похолодання на три тижні, не заспівав – не сій  гречки і не стрижи   овечки.
  •   Багато хрущів – урожай на просо.

16 травня – Тимофія

          Прислів’я

  • На Тимофія велика надія.

          Прикмети

  • Як сонячно і тепло, так буде і в кінці місяця.

18 травня – Ярини

          З цього дня висаджували розсаду капусти.

          Прислів’я

  • Прийшла Ярина – не прикривай сіни.

19 травня – Іови

          З цього дня сіяли боби та горох і називали ще «огірковим днем».

          Прикмети

  •    Вранці роса, а вдень ясна погода – на добрий врожай.

21 травня – Івана Богослова

           В народі це свято називали Івана Пшеничного. В цей день господині пекли пиріжки із картоплею, капустою, сушеними ягодами і пригощали подорожніх або жебраків і богомольців.

22 травня – Миколи весняного

          День перенесення мощів Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар.

          В цей день господарі водили коней у поле на першу пашу і їздили верхи, щоб «нечиста сила коней не мучила».

          Прислів’я

  •   Держи сіно до Миколая – не побоїшся зими ніколи.
  •   Від Миколи до літа дванадцять приморозків.
  •   Після Миколи не сади баштан, бо зав’язі не буде.
  •   Прийшов Миколай – коней випасай.
  •   Юрій із теплом, а Миколай із кормом.
  •   Святий Юрій пасе корів, а Миколай – коней.

23 травня – Симона (Семена) Зілота, Семенове зілля, Миколин батько

Жінки до схід сонця, поки роса спаде (бо тоді вже не поможе од всякої хвороби), збирали лікарське зілля і вважали, що Зілот дає цілющу траву. Відшукавши потрібну траву, жінка ставала обличчям на схід, хрестилась і читала молитву, а потім збирала її.

Як на Симона Зілота йде хмара, то треба викинути з хати коцюбу, лопату і віника аби грім не влучив.

Приказка

  • Миколин батько велів, щоб ти, зілля, було лікарством од всякої хвороби! 

24 травня – Мокія

          Вважали, що Мокій – цар граду, тому намагалися задобрити його                молитвами.

          Прикмети

  •   Мокія день мокрий – усе літо буде мокре.
  •   Якщо на Мокіїв день паде дощ, то буде сорок днів падати.
  •   Схід сонця багряний – усе літо буде грозове.

25 травня – Єпіфанія

          Прикмети

  •   Якщо Єпіфан одяг уранці червоний жупан, то все літо сухим і спекотним.

26 травня – Глікерії

          З цього часу ночі ставали паркими, а відтак починають з’являтися комарі.

          Прислів’я

  • Лукерія прилетіла і припала до тіла.

27 травня – Ісидора

          Прикмети

  •    Теплий Сидро – тепле літо.

28 травня – Пархома – Теплогрія

          Прислів’я

  • Прийшов Пархом – тішся теплом.

31 травня – Феодора

          Прикмети

  •    На дубі листя з’явилось – на врожайне літо.

Прислів’я про травень.

  •  Травнева роса краща вівса
  • Травневий дощ усе одно, що з грибами борщ.
  •   Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі.