Категорії
Без категорії Публікації працівників

ПРОФЕСОР-БДЖОЛЯР

Світлана Гасіца

старший науковий співробітник

Десятого лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження відомого вченого з бджільництва, знаного педагога, професора та творця нового типу вулика, який одержав назву «український» — Іполита  Івановича Корабльова.

Його ім’я ще за життя стало легендою, а монографія «Учебник пчеловодства» – настільною книгою пасічників.

Умань пам’ятає Корабльова.  Навіть будинок на Софіївській Слобідці, де колись жила родина професора-бджоляра  й досі називають «домом Корабльових».

          Народився Корабльов Іполит Іванович  10 лютого (29.01. старий стиль) 1871 року в селі Городок на Смоленщині, в сім’ї селянина.  Його батько   щоденно бував на полях та у лісі, часто брав із собою сина аби той вчився селянській науці. Одного разу  батько приніс з лісу дві колоди (дупла) з роями бджіл. З того часу маленький Іполит подовгу сидів поруч та спостерігав за тим, як живуть бджоли , дивувався чітким, спланованим діям бджолиної родини.

У школі Іполит вчився  із задоволенням.  Вчитель порадив батькам віддати його до училища.  Шість  років Іполит ходив пішки за кілька кілометрів  на навчання. Не раз отримував за успіхи похвальні грамоти.                   По закінченні  училища в 1889 році відразу вступив на педагогічні курси і через два роки почав працювати в училищі  села Сошно Смоленської губернії, де викладали бджільництво та садівництво. 

Під час роботи в училищі Іполит Іванович придбав чотири колоди бджіл для практичних занять, але колодне бджільництво оборювало педагога. Адже «роєбійна» система, яка на той час використовувалася пасічниками,  повністю знищувала бджолині родини.  Щоб вибрати з колоди  мед, крилатих трудівниць доводилося просто викурювати, вбивати димом,  а дуплянки розбивати.

 Рамкові вулики він вперше побачив у 1896 році на пересувній виставці у Москві. Додому повернувся з кількома рамками для зразка. Пізніше власноруч виготовив рамкові вулики та пересадив у них бджіл. З того часу він зрозумів, що цей винахід людської думки потребує всілякого опанування та більшої пропаганди.

З 1898 по 1902 рік Іполит Іванович навчався в Московському сільськогосподарському інституті. А після закінчення Корабльова зарахували на посаду молодшого інструктора з бджільництва Департаменту землеробства і направили працювати у Полтаву. Діяльність Іполита Івановича була направлена на поширення знань з раціонального бджільництва: читав лекції, публікував статті в сільськогосподарських журналах та календарях, організовував курси для селян.

У 1907 році Іполит Іванович перейшов на роботу до Уманського училища садівництва і землеробства, де  викладав бджільництво, завідував пасікою та станцією шовківництва.         Щорічно навесні при училищі організовувалися півторамісячні курси з бджільництва та шовківництва для селян та народних вчителів. У своїх спогадах професор Корабльов написав: «Всіма цими мірами я прагнув кинути іскру знань до мас бджолярів, які сліпо топталися на місці із своїми допотопними колодами і дикою роєбійною  системою».

Завдяки діяльності Корабльова, в училищі була створена зразкова пасіка з усіма господарськими будівлями, майстернею, бібліотекою і музеєм. На пасіці було 100 вуликів, які давали прибуток 3000 крб. у рік.

Він організував при училищі кабінети бджільництва і шовківництва, а при станції та пасіці – музей. Крім того, для народних шкіл було налагоджено виготовлення навчальних колекцій, препаратів і посібників із бджільництва і шовківництва. У кабінеті бджільництва фахівці давали консультації з хвороб бджіл і розплоду. При дослідній  пасіці були створені майстерні по виготовленню і випробуванню нових систем вуликів та інвентарю. Ще І.І. Корабльов заклав досвідчений розплідник медоносних рослин. За результатами своїх дослідів і спостережень за ними він написав книгу «Культура найголовніших медоносних рослин», яка витримала кілька видань і отримала позитивні відгуки у пресі.

Особливу увагу Іполит Іванович  приділяв  народним вчителям, бо вважав, що вони відіграють важливу роль у розвитку сільського господарства. Наприклад, купив вчитель рамкові вулики – через деякий час селянин й собі такий змайстрував, посадив вчитель два-три деревця шовковиці, вигодовував шовковичних черв’яків  – і селянин почне робити те саме. Тому щороку при училищі садівництва і землеробства Корабльов І.І. організовував курси з бджільництва та шовківництва. Курси тривали півтори місяці. Інколи приїздили до 150 вчителів з різних віддалених губерній. Найкращих залишали при пасиці на навчання, після якого вони отримували посвідчення інструктора з бджільництва.

Робота Корабльова І.І. не залишилася без уваги. У лютому 1913 року його нагородили орденом Святого Станіслава третього ступеню.

В кінці ХІХ – на початку ХХ століття інтенсивно розроблялись системи рамкових вуликів. При цьому майже кожний видатний пасічник виготовляв вулики своєї системи, які в першу чергу відрізнялись розмірами рамки. 

Під керівництвом І.І. Корабльова,  у вуликах різних систем було досліджено температурний режим бджолиного гнізда, добові зміни температури бджолиного клубу, ефективність природного роїння бджіл, величину медозбору. На основі проведених досліджень Корабльов встановив, що оптимальні параметри має вулик-лежак із зовнішніми розмірами рамки 300х435 мм. Ці вулики виготовляли на 16, 20 і 24 рамки і назвали їх українськими, тому що вони стали досить поширеними в Україні.                               

І.І. Корабльов був членом Всеслов’янської спілки бджолярів. Він брав активну участь у всіх слов’янських з’їздах з бджільництва. У 1918 році на Всеукраїнському з’їзді пасічників України був затверджений український вулик, який виготовив і продемонстрував І.І. Корабльов. З метою стандартизації пасічницького інвентарю з’їзд затвердив із майже 100 існуючих на той час систем вуликів такі рамки: рамку Дадана-Блата (зовнішній розмір 435х300 мм), напіврамку (435х145 мм), рамку Лангстрота-Рута (435х230 мм) і рамку українського вулика (300х435 мм).

Іполит Іванович поєднував якості науковця і педагога. Він написав багато книг з бджільництва. Найбільш популярними є такі його праці: «Знання і користь бджільництва», «Як розводити бджіл», «Про вибір вулика», «Медоносні рослини», «Харчування бджіл», «Підручник з бджільництва», «Догляд за бджолами», «Хвороби бджіл і їх лікування», «Бджільництво» та інші. Остання книга «Бджільництво» витримала декілька перевидань. На адресу Іполита Івановича надходило чимало листів від пасічників. Вони просили надіслати креслення вулика, а найчастіше – вислати його книгу. В своїх листах дописувачі називали Корабльова «наш всеукраїнський бджоляр», а ще «народний професор».

Але не всі підтримували новаторські ідеї Корабльова. Були й такі, що заздрили його успіху. У фондах Уманського краєзнавчого музею зберігається лист Іполиту Івановичу від одного з його учнів Федора Турченка за квітень 1922 року. Ось що він пише: «Я познайомився з повітовим інструктором з бджільництва Кочетовим і переконався, що цей чоловік дуже злий на Вас. Він просив мене зробити наступне: на шовководні змішати грену здорову з хворою, вивести з ладу мікроскопи, зіпсувати валики для виготовлення штучної вощини, знищити у вуликах маток, пробки і крани від медогонок викинути в яму для сміття. А тим часом він, Кочетов,  підготує ревізію». Завдяки попередженню диверсії вдалося уникнути.

Професор Корабльов був винятково доброю, чуйною, справедливою людиною. Всі, хто знав, згадують його з почуттям глибокої поваги, вдячності та любові. Вихованець родини  Корабльових О. Волосенко у 1951 році після кончини Іполита Івановича присвятив йому вірша:

«Молодий агроном на широких полях и в цветучих садах пчеловод

Я таким його знал, таким помнить привик, и таким он остался для нас

Этот добрый, високий, спокойный старик с взором умных и ласковых глаз

Как прекрасно он путь своей жизни прошел вченый труженик, скромный, простой

И живет среди нас Ипполит Кораблев вечной творческой жизнью, мечтой»

44 роки свого життя віддав він улюбленій справі. Це людина, яка зробила великий вклад у науково-практичний розвиток однієї з найдавніших галузей сільського господарства – бджільництва.

Світлана Гасіца

старший науковий співробітник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *