Надія Тульчинська
старший науковий співробітник
29 січня 1918 року у бою під Крутами українські патріоти врятували Українську Народну Республіку від знищення одразу після проголошення незалежною державою. Затримавши російсько- більшовицьку на 4 дні, дали можливість делегації Української Народної Республіки отримати міжнародну підтримку – укласти Берестейський мирний договір. Обороняли Крути 520 добровольців: Загін Вільного козацтва Армії УНР, офіцери і курсанти 1-ї Української юнацької (юнкерської) Військової школи ім. Богдана Хмельницького, Помічний курінь Січових Стрільців. Окупантів було у 8 разів більше – 4 тис. 800 душ.
Під Крутами в лавах Армії УНР захищали незалежну Українську державу уродженці Уманщини а також українські патріоти доля яких пов’язана з Уманню: Яків Рябокінь-Рогоза-Розанов, Іван Митрусь, Никифір Блаватний. Пліч-о-пліч з ними був студент-медик Київського університету Св. Володимира, санітар загону Червоного Хреста Юрій Вороний – майбутній чоловік уманчанки, членкині Центральної Ради від Української жіночої спілки Віри Нечаївської.
Уродженець селища Цибулів нині Уманського району Черкаської області, 23-річний сотник Яків Рябокінь-Рогоза-Розанов у бою під Крутами був командиром 3-ї сотні 1-ї Української юнацької (юнкерської) Військової школи ім. Богдана Хмельницького. Козак Помічного куреня Січових Стрільців, 20-річний Іван Митрусь – нащадок козацького роду з Уманщини, народився у станиці Уманській, що на Кубані. У 1917 році приїхав в Україну приїхав будувати і захищати Українську державу. Комісар Уманського повіту у березні – жовтні 1917 року, організатор і курінний отаман Уманського коша Українського Вільного Козацтва Никифір Блаватний у бою під Крутами очолював курінь Чорних гайдамаків Гайдамацького коша Слобідської України Армії УНР. Після бою під Крутами Чорні гайдамаки під проводом сотника Никифора Блаватного ще 2 доби стримували російських більшовиків на залізничній станції Кононівка та в Яготині. Повернувшись у Київ, штурмували завод «Арсенал», де здійняли антидержавний заколот російські сепаратисти. Ймовірно, захищав Українську державу під Крутами уродженець села Ладижинка (нині Ладижинської сільської ОТГ Уманського району Черкаської області) Леонід Перфецький. Яків Рябокінь-Рогоза-Розанов, Іван Митрусь, Никифір Блаватний вижили у бою під Крутами і боролися за Українську незалежну державу до кінця життя. Як і Леонід Перфецький, згодом відомий на еміграції український художник-баталіст. Він відтворив бій під Крутами на одній із своїх картин.
Навесні 1917 року уманчанка Віра Нечаївська стала співорганізатором і керівником Українського жіночого союзу і від цієї громадської організації обрана до Центральної Ради. Соратниця голови Українського генерального військового комітету Симона Петлюри у питанні негайного формування української національної армії – активістка кампанії «українізації» військових частин російської імперської армії, які дислокувалися в Україні. Її майбутній чоловік, згодом учасник бою під Крутами Юрій Вороний під час Першої Світової війни отримав досвід санітара-госпітальєра Червоного Хреста в тилових госпіталях російської імперської армії.
У бою під Крутами Юрій Вороний рятував поранених побратимів, а
після Української Національної революції 1917 – 1922 рр. став видатним хірургом – у 1933 році здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу (нирки) живій людині.
Під час Української Національної революції 1917 – 1922 рр. із зброєю в руках боролися за незалежну Українську державу рідні брати Віри Нечаївської – Віктор, Олексій, Олександр, Микола і Степан Нечаївські. Слава Україні! Героям слава!
Віра Нечаївська 
Леонід Перфецький. Бій під Крутами. акварель 
Леонід Перфецький 
Никифір Блаватний 
Юрій Вороний 
Яків Рябокінь-Рогоза
