Сергій Кравцов
науковий співробітник
12 квітня виповнилось рівно 60-ть років з часу здійснення першого польоту людини в космічний простір.
Саме у цей день у 1961 році Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він стартував з космодрому «Байконур» на кораблі «Восток-1», зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.
ФОТО 1. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, яка здійснила політ у космічний простір.
До цього дня були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше з’явилася в космосі. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць, Венеру і Марс, чим і почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчим випробуванням.
За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
ФОТО 2. Емблема Міжнародної авіаційної федерації (FAI – Fédération Aéronautique Internationale). 12-14 жовтня 1905 року в Парижі (Франція) відбулась Перша міжнародна конференція, на якій було створено Міжнародну авіаційну федерацію. Тоді ж було прийнято Статут і Положення. Федерація реєструє авіаційні та космічні рекорди. Штаб-квартира знаходиться у місті Лозанна, у Швейцарії.
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Історично так склалося, що в освоєнні космосу Україна була і залишається одним із світових лідерів, а Уманщина у цьому процесі приймала також активну роль, так як її підприємства, частково, де працювало багато мешканців міста, виробляли різноманітні вироби для космічної галузі.
Можливо символічно, а можливо і ні, але ще за декілька місяців до запуску першого в світі штучного супутника Землі, на Уманщину впав метеорит!
ФОТО 3. Момент падіння метеорита на Землю
На той час директор Уманського краєзнавчого музею Григорій Юхимович Храбан підготував статтю «Маньківський метеорит» до газети «Уманська Зоря» в якій вказувалось: «В одному з залів Уманського краєзнавчого музею недавно з’явився новий цікавий експонат – гість з космосу – куски метеорита, загальною вагою до 50 кілограмів. В експозиції – дев’ять кусків; найбільший з них важить понад 30 кілограмів.
Метеорит цей упав біля села Маньківки в ніч з 5-го на 6-е квітня 1957 року. Частину його вагою до 1 центнера, яка була зверху на землі, в травні забрали до Академії наук УРСР. Виявлено в землі ще окремі куски метеорита, який при падінні вибухнув. Ці куски й експонуються тепер в нашому музеї».
Ось таким чином для Уманщини почався, як засвідчили історичні події, цей космічний рік. Але саме події з освоєнням космічного простору, можливо, цю інформацію трохи відхилили на другий план, так як починалися часи освоєння людиною космічного простору, нової космічної епохи.
ФОТО 4. Фрагменти ймовірного метеориту в Уманському краєзнавчому музеї. Фото Сергія Кравцова.
Газета «Уманська Зоря» в неділю, за 6 жовтня 1957 року, на першій сторінці, з посиланням на повідомлення ТАРС, повідомляла: «В СРСР запущено перший в світі штучний супутник Землі. 4 жовтня 1957 року В СРСР проведено успішний запуск першого в світі штучного супутника Землі. За попередніми даними, ракета-носій надала супутнику необхідну орбітальну швидкість близько 8.000 метрів за секунду. Тепер супутник описує еліптичні траєкторії навколо Землі і його політ можна спостерігати в променях Сонця при його сході і заході з допомогою найпростіших оптичних інструментів(біноклів, підзорних труб і т. ін.)».
ФОТО 5. Старт ракети-носія
В середу 9 жовтня 1957 року, газета, з посиланням на Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ), в статті «Спостереження за штучним супутником Землі» підкреслювала:
«КИЇВ. Українські астрономи і сотні радіолюбителів з величезним інтересом стежать за рухом штучного супутника Землі.
Перші позивні з космосу в Києві прийняли 5 жовтня о 4 годині дня короткохвильовки і ультракороткохвильовки радіолюбительської станції політехнікуму зв’язку. Вдень і вночі працює спеціальний спостережний пункт обсерваторії Київського університету. Черговий технік пункту радіоспостереження І.Беренштейн 7 жовтня приймала позивні штучного супутника Землі протягом 12 хвилин – з 0 годин 17 хвилин до 0 годин 29 хвилин.
ЛЬВІВ. Астрономи і фізики західних областей України організували у Львові на території університету імені Ів.Франка станцію спостереження за штучним супутником Землі. Радіосигнали супутника приймаються регулярно. Цілодобові чергування організовано і у Львівському радіоклубі. Тут уже 25 раз записали на плівку магнітофона сигнали супутника.
ОДЕСА. 7 жовтня наукові співробітники Одеської астрономічної обсерваторії о 8 годині 40 хвилин ранку зафіксували проходження супутника над Одесою. Його звукові сигнали реєструвалися протягом восьми хвилин.
6 і 7 жовтня активні спостереження за супутником провадили десятки радіолюбителів обласного радіоклубу ДТСААФ. До Академії наук СРСР надіслано вже кілька записів радіосигналів штучного супутника.
СІМФЕРОПОЛЬ. Сигнали передавальних радіостанцій супутника зафіксували десятки кримських радіолюбителів. В обласному радіоклубі ДТСААФ чергування на радіостанції відбувається вдень і вночі. Сигнали записують на магнітофонну стрічку. Кримські радіолюбителі вже 30 раз прийняли сигнали штучного супутника Землі».
Учитель географії уманської середньої школи № 4 М.Симоненко до газети «Уманська Зоря» підготував статтю «Штучний супутник Землі над Уманню», яка вийшла в номері в п’ятницю, 18 жовтня 1957 року, на першій сторінці. В ній підкреслювалось: «16 жовтня рівно о п’ятій годині ранку на обрії зоряного неба над Уманню з’явилася нова зірочка – ракета-носій штучного супутника Землі. Зірка появилась трохи нижче сузір’я Великої Ведмедиці й летіла в напрямі на південний схід. Яскравість ракети-носія дорівнювалась яскравості зірок першої величини.
Ракету-носія було видно неозброєним оком протягом чотирьох хвилин, після чого зірка зникла на сході від міста. На жаль, побачити супутника неозброєним оком не вдалося».
ФОТО 6. Перший в світі штучний супутник Землі
Одним з перших українців, які внесли найбільший вклад в розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку ХХ століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».
Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з якою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».
ФОТО 7. Кондратюк Юрій Васильович
Згодом Джон Хуболт відверто заявив: «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».
ФОТО 8. Сергій Павлович Корольов. Під його керівництвом відбулися запуски перших у світі штучних супутників Землі та Сонця, польоти автоматичних міжпланетних станцій до Місяця, Марса й Венери, м’яка посадка автоматичної станції на поверхню Місяця. Очолював розробку і запуски супутників серій “Электрон”, “Молния”, “Космос”, першої автоматичної міжпланетної станції “Зонд”. Керував створенням ракет-носіїв “Спутник”, “Молния”, “Восток”, створенням і запуском пілотованих космічних кораблів “Восток”, “Восход”, на яких уперше в історії здійснені польоти людини в космос і вихід у відкритий космічний простір.
Найвідомішим українцем, хто мав відношення до космосу, став фундатор всієї колишньої радянської космонавтики, був Сергій Павлович Корольов. Саме за його діяльності створено більшу частину ракетно-космічної програми СРСР. Запуск першого супутника Землі і перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.
ФОТО 9. Валентин Петрович Глушко видатний український радянський інженер, вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник радянського рідинного ракетного двигунобудування, академік АН УРСР (1958) та АН СРСР (1958; член-кореспондент з 1953 року). Творець багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» — «Буран». 1994 року його ім’я отримав кратер на видимому боці Місяця. Також на його честь названо астероїд 6357 Глушко.
Ще одним українцем, який залишив значний внесок у космонавтиці, є Валентин Глушко – творець рідинних реактивних космічних двигунів. Під його керівництвом створено проект космічного комплексу «Енергія»-«Буран».
ФОТО 10. Павло Романович Попович на борту космічного корабля «Восток-4»
Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Романович Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4».
А першим космонавтом, який офіційно відвідав Уманщину був Романенко Юрій Вікторович. Це відбувалося в липні 1978 року.
ФОТО 11. Зустріч космонавта Ю.В.Романенко з трудівниками села Оксанине, 26 липня 1978 року. Фото з фондів Уманського краєзнавчого музею.
В липні 1978 року, космонавт Ю.В.Романенко провів також ще зустріч з трудовим колективом заводу «Вега» і завітав до дітей у піонерському таборі у Білогрудівському лісі, відвідав Меморіальний музей генерала армії, двічі Героя Радянського Союзу Івана Даниловича Черняховського у селі Оксанине.
ФОТО 12. Зустріч космонавта Ю.В.Романенко з друзями з військової частини в якій він служив, Умань, липень 1978 рік. Фото з фондів Уманського краєзнавчого музею.
Першим і знаменитим космонавтом незалежної української держави став Леонід Костянтинович Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського Спейс шаттл «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів.
Леонід Каденюк – перший український астронавт, який розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг, прапор України.
ФОТО 13. Перший космонавт-астронавт незалежної української держави, Герой України, генерал-майор Збройних Сил України, Леонід Костянтинович Каденюк
Для підготовки до польоту в космос необхідні значні кошти. Але політ Каденюка відбувся за домовленістю президентів України і США, Леоніда Кучми і Біла Клінтона, і тоді Україна не заплатила ані копійки.
Леонід Костянтинович Каденюк народився 28 січня 1951року у селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області.
З 1967 по 1971 рр. навчався в Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків (ЧВВАУЛ), курсанти якого проходили стажування в військових авіаційних частинах та на військовому аеродромі м. Умані.
ФОТО14. Реактивний двомісний навчально-тренувальний літак МіГ-15УТІ, створений на базі винищувача МіГ-15. Розроблений ДКБ Мікояна та Гуревича наприкінці 1940-х років. На таких крилатих машинах вдосконалювалось майстерність майбутніх космонавтів в Умані і над Уманщиною.
Історія цього військового закладу має досить давні і ще не досить уважно вивчені сторінки стосовно Умані та Уманщини в цілому, ось що хочеться підкреслити: за наказом оборони від 6 листопада 1940 року почалося формування Чернігівської військової авіаційної школи пілотів(ЧВАШП).
З самого початку війни авіашкола взяла участь у бойових діях.
У кінці листопада 1941 року Чернігівська військова авіашкола була разом із сім’ями офіцерів евакуйована до Туркменістану.
Цікавий, до речі, подальший період в історії розвитку військової авіашколи, а саме, у березні 1944 року ЧВАШП перебазувалася на Кубань до станиці Ленінградської. Але, не всім відомо, що попередня назва цього населеного пункту, з моменту заснування переселенцями з Уманщини, козаками називалась до 1934 року станиця Уманська. Курінне селище Уманське, отримало свою назву за однойменним куренем Січі, у якому жили вихідці з околиць Умані. Засноване в 1794 — це одне з перших 40 поселень чорноморських козаків, переселених на Кубань.
За роки війни в ЧВАШП було підготовлено 2230 льотчиків-винищувачів. 14 випускників удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
ФОТО15. Реактивний винищувач МіГ-17. Брав участь майже у всіх військових конфліктах другої половини XX століття. Літаки завжди демонстрували чудові бойові можливості в ближньому повітряному бою. На таких крилатих машинах вдосконалювалось майстерність майбутніх космонавтів в Умані і над Уманщиною.
У 702-му учбовому авіаційному полку ЧВВАУЛ, який розташовувався в Умані, ще у 1970 році льотчиком-інструктором був майбутній космонавт Юрій Вікторович Романенко. Згодом Ю.В.Романенко тричі успішно здійснить космічні польоти, двічі стане Героєм Радянського Союзу, завітає і до Умані.
Саме в цей період проходив в Умані льотні стажування і навчання Леонід Костянтинович Каденюк.
ФОТО 16. 1970 рік. Курсанти 3-го курсу Л.Каденюк і С. Воронов. Умань. Софіївський парк. Фото з книги Леоніда Каденюка «Місія – Космос».
Про те, що перший космонавт України здійснював свої польоти над Уманщиною, ми дізнаємося і з вуст художника Петра Павловича Олійника, за походженням уманчанина.
«Народився на Черкащині, недалеко від Умані. З тамтешнього військового аеродрому постійно долинав гуркіт реактивних турбін, а над головою часто з’являлися сріблясті, ніби іграшкові, літаки, що виконували фігури вищого пілотажу. Ми, босоногі сільські хлопчаки, із захопленням дивились їм услід. Літаки були надзвичайно красивими у своєму стрімкому леті. Досі, до речі, уві сні бачу себе пілотом у кабіні реактивного винищувача… На жаль, за станом здоров’я мрія літати збулася лиш частково…», – згадував художник Петро Павлович Олійник.
ФОТО 17. Картина на якій зображено першого космонавта незалежної української держави Леонід Костянтинович Каденюка. Художник, уманчанин за походженням, Петро Павлович Олійник.
Петро Олійник також підкреслював: «З постаттю льотчика-космонавта, героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка у мене пов’язані найсвітліші сторінки мого життя. Ми з ним майже ровесники. Я теж мріяв стати пілотом. Але не вийшло. Коли я навчався в Одеському художньому училищі, він вже літав над моїм селом Охматовим на винищувачі».
Нині село Охматів – входить до Уманського району.
У серпні 1976 року відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».
1995 року відібраний до групи космонавтів Національного космічного агентства України.
Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження.
У період від 19 листопада до 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 (США).
ФОТО 18. Емблема членів екіпажу космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 (США).
День в Україні починається з Гімну. Тому Леонід Костянтинович замовив його для сигналу пробудження екіпажу, який транслювався із Центру управління польотом на борт «Колумбії». Кожен член екіпажу обирав мелодію за власним вподобанням. Таким чином Гімн нашої держави два рази пролунав у космосі над всією планетою. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі»,- згадував космонавт.
Цікаво було дізнатись, що першою друкованою книгою, яка побувала у космосі, став «Кобзар» Тараса Шевченка. Саме цю книгу Леонід Костянтинович взяв із собою на борт «Columbia», а згодом подарував її Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.
ФОТО 19. Члени екіпажу космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 (США). Перший праворуч Леонід Костянтинович Каденюк.
Згодом багаторазовий транспортний космічний корабель NASA «Колумбія», на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму «Армагедон» (1998 року).
Як підкреслював вітчизняний часопис «Український тиждень»: «Американцям так сподобалися наші пісні, що вони почали вивчати українську мову — сказав Леонід. Перший космонавт незалежної України сказав, що всім членам екіпажу «Колумбії» він подарував вишиті хрестиком українські сорочки і астронавти в них сфотографувалися», — розповідав Каденюк.
Л.К.Каденюк раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги. За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.
Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 42а). 5 грудня 2020 року президент України Володимир Зеленський взяв участь у відкритті пам’ятника Леоніду Каденюку.
ФОТО 20. Президент України Володимир Зеленський під час відкриття пам’ятника Леоніду Каденюку на Байковому кладовищі у Києві 5 грудня 2020 року.
Всього за роки незалежності в космос були запущені 3 українських супутника, призначених для дистанційного зондування Землі: «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2».
З моменту здобуття незалежності в Україні була проведена і пізніше запущена 131 ракета-носій. Сьогодні в Україні виготовляються ракети-носії, двигуни, вузли і агрегати для них, а також орбітальні космічні апарати.
З 1999 по 2013 рік Україна брала участь в міжнародній космічній програмі «Морський старт». За цей час були запущені 36 українських ракет-носіїв «Зеніт-2S».
Уманщина також вносила свій вагомий внесок у розвиток космічної програми нашої держави.
У 2003 році на базі кафедри фізики і астрономії Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини відкрили «Планетарій», до якого з цікавістю приходить багато відвідувачів.
А в листопаді 2007 року при Уманській загальноосвітній школі-інтернаті ім. Ю.О.Гагаріна навіть було створено Музей «Космонавтики».
Тему діяльності уманських підприємств для космічної галузі слід ґрунтовно досліджувати і вивчати в подальшому.
ФОТО 21. Свідоцтво про реєстрацію у 2007 році Музею «Космонавтики» при Уманській загальноосвітній школі-інтернаті ім. Ю.О.Гагаріна. З фондів Уманського краєзнавчого музею. Фото Сергія Кравцова.
До української ракетно-космічної галузі входить майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро, де сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі, створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань.
Слід підкреслити, що в Україні визначили космічну програму на 2021-2025 роки. Зокрема очікується співпраця з приватним бізнесом та Європейським космічним агентством (ESA) і американським NASA на державному рівні. Крім того, Україна надаватиме різноманітні наукові гранти та підтримку проектів.
Згідно повідомлення вітчизняних ЗМІ, Україна та Америка запустять власний супутник у космос у 2022 році. Українсько-американська компанія EOS Data Analytics уклала угоду з південноафриканською компанією Dragonfly Aerospace про постачання високопродуктивних мультиспектральних камер HR-250 для оснащення власного супутника.
Його запуск на низьку орбіту Землі (LEO) заплановано на початок 2022 року. Камери дадуть змогу отримувати широкодіапазонні зображення з відбитком із семи спектральних смуг із роздільною здатністю близько одного метра.
Можливо і Уманщина не залишиться осторонь космічної програми держави.
