Сергій Кравцов

науковий співробітник




Так, Схід є Схід, а Захід є Захід,
і ніколи їм не зійтися разом,
Поки Земля і Небо не стануть
перед великим Судом Божим;
Але немає ні Сходу, ні Заходу,
Кордону, ні  Породи, ні Народження,
Коли два сильні чоловіки повстали лицем до лиця,
Так як походять вони з різних окраїн землі!

Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід»
(Переклад Сергія Кравцова)

На перший погляд може здатися малоймовірним питання про якісь таємниці Сходу, індійські загадки,  які і до сьогоднішнього дня приховує Умань, експонати Уманського краєзнавчого музею, а також ті події, які накопичила історія Уманщини. Але, давайте не будемо поспішати, а зробимо такий поетапний екскурс в минуле щоб краще зрозуміти складність, цікавість, таємничість і навіть сенсаційність цього питання.

В 50-х роках ХХ століття в Умані  почалося будівництво заводу  «Мегомметр». Як зазначається в офіційних документах,  засновано установу 5 березня 1957 року.

Завод зводили саме на місці старої фортеці Умані, яку зруйнували турки в 1674 році. На місці яке є надзвичайно важливим як для мешканців міста  і Уманщини, для України, так і для всесвітньої історії в цілому.

ФОТО 1. Фрагмент діорами «Облога Уманської фортеці турками. 1674 рік».    31 березня 2021 року  виповнилось рівно 60-ть років з дня передачі (31 березня 1961 року ) цього твору-експонату Уманському краєзнавчому музею. Діорама виготовлена, на замовлення, в Черкаській художній майстерні. Виконавець – майстер Жураківський. Ціна діорами на той час склала 850 карбованців. Фото Сергія Кравцова.

З 1959 року відбулось розширення заводу «Мегомметр». За період часу з 1959 по 1963 роки збудовано збиральний корпус, а в 1966 – 1969 роках – корпус заготівельних цехів.

І  в подальшому завод продовжував розширюватись. У 1971 – 1974 роках встав до ладу адміністративно-лабораторний корпус, в 1973 році створена  прирейкова база.

ФОТО 2. 1972 рік. Територія заводу «Мегомметр». Тривають будівельні роботи – готується котлован під корпус. Світлина з фондів Уманського краєзнавчого музею.

Завод був постійним учасником ВДНГ і сьогодні ЧАО(ПАТ) «Уманський завод «Мегомметр» приймає участь в міжнародних виставках, які відбуваються як в Україні, так і за кордоном.

Електровимірювальні прибори підприємства були відзначені однією золотою, однією срібною та трьома бронзовими нагородами.

ФОТО 3. Моменти зростання адміністративно-лабораторного корпусу заводу . Світлина з фондів Уманського краєзнавчого музею.

Чомусь багато хто думає, що місце на якому в минулому знаходилась фортеця добре вивчене. А це не зовсім так! До неї входить не тільки територія заводу,  площа набагато ширша, охоплює досить велику периметр у центральній частині міста.

Саме за часів будівництва уманського заводу «Мегомметр» до Уманського краєзнавчого музею попало ряд знахідок, які і до сьогоднішнього дня приховують в собі інформацію, а інколи і таємниці минулого. Ось одна із знахідок того часу! Кусочок вцілілої керамічної плитки на якій можна побачити зображення скіфського воїна на індійському слоні. В руках у воїна бойова скіфська сокира «сагаріс» або «клевець», на спині сагайдак або сайдак в якому знаходиться скіфський лук разом зі стрілами. Слон рухається зі Сходу на Захід.

ФОТО 4. Воїн-скіф на індійському слоні. Експонат з фондів Уманського краєзнавчого музею. Фото Сергія Кравцова.

Готуючи цю статтю передивився багато матеріалів і фотографій, багато можна знайти картин, малюнків воїнів скіфів на конях, але зображення скіфського воїна та ще і на індійському слоні, очевидно збереглося тільки в Уманському краєзнавчому музеї. Це вже свого роду загадка! Її слід продовжувати досліджувати в майбутньому. Якщо згодом нам вдасться знайти подібні аналоги в інших музеях, то можна буде говорити про участь скіфів в бойових діях минулого, можливо, перш за все, на великих азійських просторах від Персії до Індії, не тільки на конях, але і на слонах.

ФОТО 5. Скіфський воїн на коні в бойових обладунках. Озброєння вершника таке саме, яке зафіксовано на керамічній плитці – експонаті Уманського краєзнавчого музею.

    На сьогоднішній день важко відновити хронологію досліджень, проведеної  роботи науковцями, археологами, істориками в межах колишньої фортеці Умані. Чому? Майже відсутня інформація про проведення якихось дослідницьких робіт, науково-пошукових експедицій за минулі століття. Зустрічаються лише окремі свідчення, але вони не охоплюють всієї площі колишньої фортеці. Тим паче, відсутня інформація про межі, де і в який період часу, саме в яких місцях  стояла та чи інша фортифікаційна споруда. Чи проводили в минулому тут якісь роботи турки, поляки, німці поки що сказати важко. Є лише невелика інформація, що під час Другої світової війни, за сприяння німців, на Уманщині проводились наукові археологічні дослідження. Результати цих робіт залишаються невідомими! Під час звільнення України від нацистських окупантів весь архів Уманського краєзнавчого музею, як і більшість цінних експонатів, загарбники просто вивезли. Питання де і в якій країні сьогодні знаходиться архів та експонати музею залишається відкритим! У цьому напрямку потрібно також вести пошукову роботу!

Минуло вже багато часу після закінчення “холодної війни”. Архіви, мистецтво, культура, історична спадщина, що використовувалась у боротьбі і протистоянні   між державами мали би повернутися назад, на Батьківщину. Але, на жаль, навколо стоїть цілковита «тиша».

 Цього року ми будемо відзначати вже 30-ті роковини з дня здобуття Україною незалежності.

Мабуть прийшов час поставити це питання цілком прямо так як  питання про повернення музею його архіву, експонатів, речей цілком актуальне.

Продовження буде…