( до76-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України).

В Україні 28 жовтня відзначають 76-ту річницю вигнання нацистських окупантів з України. Цього дня вшановують пам’ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з нашої країни, у лавах радянської армії або Української повстанської армії.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939р., коли Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі.

Вся Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів

Нацистський окупаційний режим в Україні був один з найжорстокіших в світі.

Умань була окупована нацистськими окупантами з 1 серпня 1941р. по 10 березня 1944р. За ці 2,5 роки було знищено 25 тисяч чол. В Уманській ямі та ревірах загинуло тисячі військовополонених, а ще тисячі мирних жителів було розстріляно в Сухому яру та місцевих лісах.

 У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший  великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба в навесні 1942 року розвинути попередній успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил та їхнього відступу аж до Волги. У результаті вся українська територія була зайнята німецькими військами.

У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.

Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня.

Своїм умінням боронити і перемагати наші діди та батьки стали прикладом доблесті, вірності військовій присязі, віри у непорушну єдність поколінь і у щасливе мабутнє нашої держави.  Цю єдність поколінь сьогодні продовжують уже їх правнуки на Сході нашої країни, які відстоюють незалежність і територіальну цілісність України.  Нинішні захисники України стали гідними спадкоємцями слави воїнів-визволителів.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Людмила Шуйська

старший науковий співробітник