Людмила Шуйська

старший науковий співробітник

Уманського краєзнавчого музею

24 серпня 1991 р. Україна проголосила свою незалежність, основним результатом чого стало утвердження її як суверенної держави та визнання світовим співтовариством.

У другій половині 80 рр. ХХ ст. цій історичній події передували щонайменше 5 років активної боротьби українського народу за незалежну Українську державу.

Уманчани не стояли осторонь цих подій. У 1988 році в Умані виникла перша неформальна організація – Народознавче товариство «Берегиня», практично водночас з ним виник Уманський осередок Української Гельсінської спілки (УГС), а восени 1989 року – Уманська краєва організація Народного Руху України. Активісти цих національно – демократичних організацій а також Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Товариства політв’язнів «Меморіал», Української республіканської партії організували в Умані пункт для проведення публічних дискусій про ситуацію в СРСР та Україні. Цей пункт дістав назву «Гайд – паркан». Він знаходився в центрі міста,  і там розміщували плакати, національний жовто – блакитний прапор, а під ним – різні  агітаційно – пропагандистські матеріали, значки з національною символікою тощо.

Як бачимо, наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного  суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть.                  1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

У країні почалися демократичні перетворення, відбувся поділ державної влади на три гілки.

У 1992 р. було затверджено національну символіку державигерб – тризуб князя Володимира, прапор – синьо-жовте знамено та гімн на музику М. Вербицького “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”.

Найважливішою подією в закріпленні суверенітету і незалежності Української держави стало прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Конституції України.

У вересні того 1996 року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.

 Уманська міська рада на сесії 30 квітня 1996 року затвердила символіку, описання та Положення про атрибути міського самоврядування, зокрема –  герба, прапора, печатки міста Умань.

Після прийняття Акту Незалежності України 24 серпня 1991рр. розгорнувся процес розбудови соборної Української держави. Проходив він в умовах жорстокої економічної кризи. Зростало соціальне напруження в країні. Протистояння влади й народу з часом досягло тривожного рівня.

Найгостріші події в Києві тривали з 22 листопада до 8 грудня 2004р., які і вважалися «Помаранчевою революцією». Це кампанія протестів прихильників Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року. Протести почалися після оголошення попередніх результатів виборів, згідно з якими нібито переміг кандидат від влади — Віктор Янукович.

Це була реакція на масові фальсифікації, влаштовані владою під час виборів. Головний результат Помаранчевої революції– це призначення Верховним судом повторного 2-го туру президентських виборів, за результатами якого перемогу здобув Віктор Ющенко.

Умань не була осторонь цих подій. Акти громадянської непокори відбувалися в місті протягом 90-х років. А в період «Помаранчевої революції уманчани її активно підтримували.

Відбувалися вони і в період Революції Гідності, яка теж відбулася в період Незалежності 2013 – 2014рр.

Це були національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім проти корупції, соціальної нерівності, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку Європейського вектора зовнішньої політики в Україні.

З того часу минуло більше 7 років… Це  були роки важких втрат, болю і випробувань, які назавжди змінили країну і кожного українця. Події, які залишили в минулому мирне розмірене життя людей.

Після Майдану розпочалися військові дії на Сході нашої держави, і ми продовжуємо втрачати кращих синів та дочок України.

Окрема частина експозиції розповідає про соціально-економічний розвиток Умані в роки Незалежності.

Становлення незалежності відбувалось  в умовах економічної кризи.

Призупинення економічних зв’язків, відсутність товарів першої необхідності, спад виробництва, енергетична криза, поява безробіття – характерні  ознаки цього періоду.

Найбільш складним був період 1991-1994рр, коли спостерігалось обвальне падіння виробництва. Громадян дратували порожні полиці  магазинів, а ціни на всі товари і послуги продовжували зростати. Значна частина населення опинилась за межею бідності, що призвело до загострення соціальної напруги в суспільстві.

Натомність виросли «олігархи», які монополізували розподіл економічних ресурсів і виробництва та домоглися вирішального впливу на політику держави.

Загальна економічна криза в Україні в перші роки незалежності України деструктивно подіяла і на економіку Умані. Багато підприємств Харчову промисловість Умані  тоді представляли такі підприємства, як ВАТ «М’ясокомбінат», ЗАТ «Завод продтоварів», лікеро-горілчаний завод, ЗАТ «Лакталіс-Умань»( «Білосвіт-Умань») (випускав продукцію, відому і популярну  у всій Україні: біо-кефір, простоквашу, йогурти, молоко, сирки). Нині цих підприємств  вже немає.

Зникли  відомі на той час підприємства, як «Вега», (виробництво електророзподільної  та контрольної апаратури) , «Теапром», завод сільгоспмашинобудування.

В тяжкому становищі опинилися такі підприємства як  «Уманьферммаш»   та завод «Мегомметр».

ВАТ Уманьферммаш»  в 70х-80х роках було найбільшим і найкращим підприємством в нашому місті, забезпечувало технікою для тваринництва весь Радянський Союз. Завод був лідером  в області сільгоспмашинобудування України. А в період становлення економіки незалежної України підприємство виявилось на грані банкрутства, оскільки руйнація економічних зв’язків призвела до повного падіння попиту на продукцію.

Продукція Уманського заводу «Мегомметр» відправлялась у всі кінці колишнього Радянського Союзу. Завод «Мегомметр» спеціалізувався на випуску вимірювальних приладів для вимірювання опорів (омметри, мегомметри, мікрометри), вимірювачі опору заземлення.

Після розпаду СРСР зникли чисельні виробничі зв’язки з постачальниками сировини, комплектуючих, із замовниками продукції. Через відсутність замовлень продукція зменшилась. Це призвело до скорочення числа працюючих, з’явилась заборгованість з оплати праці. Колектив шукав виходу з кризового становища, шляхи виживання підприємства. Основною продукцією заводу у цей час стали товари народного вжитку. У 1998 році підприємство  було повністю приватизоване. Поступово зросли обсяги виробництва, освоєно нову продукцію, розширено ринки збуту.

Соціально-економічнаситуація в місті на поч. ХХІ ст. поступово стала змінюватися на краще. Починає швидко розвиватися споживчий ринок товарів і послуг, з’являється низка підприємств, нових фірм та установ. Машинобудування та приладобудування   до яких належали ці  підприємства,  займали вагоме місце  у багатогалузевому промисловому виробництві Умані.

 На жаль, зараз зупинився і завод «Уманьферммаш».          

Зараз значну частку у загальноміські обсяги виробництва продукції вносять підприємства харчової промисловості (ЗАТ «ТК»Уманьхліб», ВАТ «Уманьпиво», фармацевтичної промисловості (ВАТ «Вітаміни», ЗАТ «Технолог») та інші.

Як бачимо, у всі роки незалежності, не зважаючи на труднощі, на підприємствах Умані виготовляли  сільськогосподарські машини, електровимірювальні прилади, швейні вироби, вітаміни, ліки, широкий асортимент продовольчих товарів.

Висока якість продукції уманців відзначена призами і нагородами національних і міжнародних виставок та конкурсів.

Створення умов для здобуття освіти, розвитку інтелектуального і творчого потенціалу та самовизначення молоді забезпечується функціонуванням в місті 11 навчальних закладів різних рівнів акредитації:

-Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини-Уманський національний університет садівництва

-Уманська філія Приватного вищого  навчального закладу «Європейський університет»

– Приватний вищий навчальний заклад «Київський інститут бізнесу та   технологій», Уманська філія

– Уманський фаховий коледж технологій та бізнесу (агротехнічний  коледж УНУС)

   – Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім.Т.Г.Шевченка.

    – Уманський медичний колед

– Уманська філія Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу

  –  Уманський обласний музичний коледж ім. П. Д. Демуцького

  – Уманський аграрний ліцей

  – Уманський професійний ліцей

В Україні діє реформа системи охорони здоров’я для забезпечення всім громадянам  рівного доступу до якісних медичних послуг та перебудови систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт.

В галузі охорони здоров’я в Умані функціонують:

КНП «Уманська міська лікарня»

КНП «Уманська дитяча лікарня»

КНП «Уманський пологовий будинок»

КНП «Уманська психіатрична лікарня»

КНП “Уманський центр служби крові”

КП «Уманська стоматологічна поліклініка»

Уманський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики

Автогосподарство відділу охорони здоров’я Уманської міської ради

КНП «Уманський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

В березні 2021р.в Умані відбулося відкриття двох об’єктів, які підвищили  якість надання медичних послуг для жителів міста та загалом округу: ПЛР-лабораторії та оновленого приймального відділення екстреної медичної допомоги Уманської міської лікарні. Сучасне обладнання дозволяє проводити широкий спектр досліджень, звісно, в період пандемії акцент на проведення саме ПЛР-досліджень.

В Умані до 2020 року  діяло 20 культурно-освітніх установ:

  • міський Будинок культури
  • 2 клуби передмість (Софіївська Слобідка та Лиса Гора)
  • дитяча школа мистецтв
  • дитяча  музична школа №1
  • централізована бібліотечна система, яка об’єднувала 10 бібліотек
  • краєзнавчий музей з філіями

Відбувається  реформування закладів культури Умані.

В зв’язку з реорганізацією , їх стало менше.

В місті  багато уваги приділяється спорту.

Для занять фізичною культурою і спортом  є  спортивні  клуби, зали, майданчики,  футбольні поля. В місті готують майстрів спорту  України та міжнародного класу. А Центральний стадіон, який розрахований на 7 552 футбольних глядачів, входить в число кращих стадіонів України.

В незалежній Україні  відбувається розквіт духовного життя нації, яке пов’язують з відродженням релігійним. 

 Відродження церковно-релігійного життя відбувається  і  м. Умані.

У кінці листопада 1992 року на Іваногородському передмісті міста Умані, майже після півстолітньої перерви, розпочала функціонувати Свято-Троїцька церква Української Автокефальної Православної Церкви. Це була перша спроба відродити православну громаду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

 За роки Незалежності в місті відбудовані старі культові споруди  та побудовані нові. Провідна роль належить православній церкві.  І зараз в Умані діє 11 православних храмів. Релігійне життя в Умані визначає діяльність багатьох релігійних конфесій  відновлено діяльність Української греко-католицької церкви, парафіяни римо – католицької церкви стали здійснювати богослужіння в приміщенні художнього музею.

Функціонують різні напрями протестантства (баптисти, адвентисти сьомого дня, ієговісти тощо), зберігає значущість іудаїзм (хасиди).

В Україні з’явилась Православна церква України. Підписання та отримання томосу про автокефалію Православної церкви України відбулося в січні 2019 року

 Важливо усвідомлювати, що без аналітичного осмислення минулого, яким би складним та суперечливим воно не було, неможливо формувати засади сучасного державотворення.

Сучасний період українського державотворення пов’язаний з історичної ваги подіями рубежа 1980 – 90-х рр. В цей період суверенітет України, наповнювався  реальним змістом, що у кінцевому рахунку і  призвело до проголошення 24 серпня 1991 р. державної незалежності України.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність. Яким буде майбутнє, залежить тільки від нас.