Валентина Коробань
старший науковий співробітник Художнього музею
Живописець і портретист єврейського походження Леопольд Стефан Горовіц народився 2 лютого 1838 році в Угорщині. З 1850 року навчався живописної та графічної майстерності в найпрестижнішому закладі Європи Віденській академії образотворчих мистецтв. Педагогами з фаху були талановиті австрійські художники Карл Йозеф Гейгер і Карл Вурзінгер. Горовіц виявився надзвичайно здібним учнем, тож з успіхом закінчує академію в 1857 році, отримавши Першу премію, і одразу переїздить до Франції.
Художник вісім років прожив у Парижі підкоряючи французьку знать творами портретного живопису та жанрової картини, в яких використовував стиль та манеру живописного письма знаменитих голландців Рембрандта Ван Рейна (майстерність світлотіні, людську емоційність) та Антоніса Ван Дейка (елегантність, витонченість аристократичного портрету).
У 1868 році переїхав до Варшави. Створив чимало картин з польсько-єврейського побуту та досить органічно розкрив тему: «Річниця зруйнування Єрусалима», що зробило Горовіца популярним і серед польського дворянства.
У 1891 році оселився у Берліні та згодом, завдяки надзвичайній професійній техніці, вишуканій манері виконання, Леопольд Горовіц, став улюбленим та найбажанішим художником місцевої знаті. Він виконував численні натурні портретні замовлення. В його доробку зустрічаються і меморіальні родинні портрети з фотографій для прикраси маєткових інтер’єрів. Поряд з тим займався виставковою діяльністю, мав своїх учнів. Його творчість достойно була оцінена золотою медаллю на Міжнародній Берлінській виставці.
Леопольд Горовіц, порівнюючи з іншими мистцями, прожив достойне життя художника, адже визнання отримав при житті. Наразі, його твори знаходяться в музейних та приватних колекціях багатьох західноєвропейських держав в тому числі і України. Ім’я художника занесено до Єврейської енциклопедії Брокгауза і Ефрона. Нестало майстра 16 листопада 1917 року. Йому було 78 років.
У фондовій колеції Уманського краєзнавчого музею зберігається п’ять портретних полотен авторства Леопольда Стефана Горовіца. Це камерні портрети дітей аристократичної родини, в яких автор робить наголос на емоційний стан портретованих та соціальну належність. Роботи написані на полотні олійними фарбами датовані 1885 роком написання, з авторським підписом. На своїх роботах художник ставив підпис чорною, або ж червоною (англійською) фарбою із виділенням великих літер «HLorowitz». Ці роботи належать пензлю Горовіца не тільки за його особистим підписом, але й за схожістю образу з іншими типажами постановок, ракурсами моделей, особливостями пластики, які характерні манері майстра.
В кожному з портретів подане нейтральне світлотіньове тло на якому чітко читається образ. Автор настільки вміло передає індивідуальність, що, здається, кожному його персонажеві можна дати вичерпну характеристику і ніщо не заважає розглянути емоцію та характер зображуваного, риси обличчя, деталі одягу, притаманні тогочасній моді.
Неймовірно красиві типажі молодих панянок зобразив Горовіц на картинах: «Дівчина в голубому» та «Дівчина в рожевому». З особливим натхнення він виписує шовкові сукні прикрашені мереживом та вуалевими бантами, розкішне хвилясте волосся, оксамит білосніжної шкіри.
«Дівчина в голубому». На портреті бачимо юну шляхтянку з ніжним поглядом великих блакитних очей, красивим, світлим, довгим розпущеним волоссям, що пасмами спадає по її спині. Воно вправно підв’язане голубою стрічкою, в тон атласної сукні. Білилами, автор, прописує лискуваті вигини драпіровки білих рукавів парадного одягу. Обличчя дівчинки повернуте на три-четверті ліворуч, погляд звернений на глядача. Художник з такою уважністю і теплом зобразив портретовану, що, на мить, відчувається любов майстра до створеного ним образу.
«Дівчина в рожевому». Перед нами постає профільне зображення молодої панянки з довгим, хвилястим волоссям. Прозору шкіру з ніжним рум’янцем, золоте волосся красуні, підкреслює рожева бальна сукня розшита білим мережевом бантами і стрічками. Живописне рішення камерного портрету дівчини побудоване на прозорих чистих барвах. Привабливе обличчя випромінює чари молодості.
На картині «Портрет юнака» зображений на темному тлі в анфас хлопець підліткового віку з правильними рисами обличчя, в темному строгому візитному піджаку. Його прикрашає білосніжний комірець і синя хустина, яка бездоганно пов’язана на шиї, а по центру скріплена булавкою з білою перлиною. Спокійна постать юнака запам’ятовується своєю довершеністю в усьому: зачісці, одязі, прямим вольовим поглядом і безпосередністю.
В кожному портреті Горовіц трактує зовнішнє благородство поведінки, гордовитість, прояв аристократизму і шляхетності ще зовсім молодих людей. А це завжди знаходить відгук у глядача. Адже «загадки картин визначних майстрів пензля чекають на нові прочитання, які має здійснити кожен глядач передовсім для себе. І відкриється йому таїна геніальних творінь, і збагатить себе глядач високістю людського духу».
А ми запрошуємо переглянути твори Леопольда Стефана Горовіца в основній експозиції «Вітчизняне та зарубіжне мистецтво XVII-XXI ст.» Художнього музею – відділу Уманського краєзнавчого музею і ви відкриєте для себе ту велично-магічну «таїну геніальних творінь».