Зима
Прислів’я, приказки та народні прикмети про зиму.
- Багато снігу – багато хліба.
- Був уночі іній – в день не випаде сніг.
- У холод кожен молод.
- Узимку сонце крізь плач сміється.
- Грім взимку на сильні морози, блискавка на бурю.
- «Держись, Хома, іде зима!»
- Зима біла та не їсть снігу, а все – сіно.
- Зима із снігами – літо з хлібами.
- Зима засніжена – літо дощове.
- Зимою добре, а літом ще краще.
- Зимове сонце, як могутнє серце: світить та не гріє.
- Кільце довкола місяця – на сніг.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить – зиму віщить.
- Так холодно, що якби не вміть дрижати, то замерз би.
- У місячні ночі сніг не тане.
- Такий мороз аж зорі скачуть
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло
Грудень.
Початок зимового літочислення йменувався – «грудень». Назва пов’язана із тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою. Цей місяць має назву «студень», що означає «холодний».
Прикмети грудня
- Сніг у грудні глибокий – урожай високий: заступи грудня дверима, то він тобі вікном улізе.
- У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.
- Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
- Грудень – кінець року, а зими – початок. Грудень поле грудить, а землю студить.
Січень
«Сєчень», «студень», «просинь», «сніговик», «тріскун», «щипун».
Січень – року початок, зимі середина, найсуворіший місяць зими. У цьому місяці найясніші, сонячні. Але разом з тим, морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається, наче у кільцях. Це ознака стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву «просинець». А ще льодяний місяць – «лютовій».
Лютий
Прислів’я про лютий
- Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
- У лютому сонце йде на літо, а зима – мороз.
- Місяць лютий гостро крутий.
- Місяць лютий спитає чи взутий.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Весна
Березень.
В народному лексиконі існували назви місяця: «сочень» або «соковик», «марець». «березіль». У березні заготовляли березовий сік зі старих дерев, що планувалися на вирубку. Це особливий місяць: він і усміхнеться і заплаче, або ошкіриться крутим норовом.
Прислів’я про березень
- У березня жіночий характер: вночі тріщить, а вдень плющить.
- У березні кожух і без ґудзиків теплий
- Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.
- Грак прилетів – через місяць зійде сніг.
Квітень
«Квітень», «цвітень» – пора цвітіння рослин, сонячний місяць. Квітень зустрічає весну, як повноважну господиню.
Прислів’я
- З’явились біля оселі півники – весна присіла на призьбі.
Прислів’я про квітень
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- Коли квітень з водою, то травень із травою.
- Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
Травень.
Це останній брат весни – ніби світ святкує свою молодість буйним цвітінням і багатоголоссям пташиного царства.
Травень – найбуйніший весняний період – мав назву «пісенник», «місяць – громовик», «травник».
Прислів’я про травень.
- Травнева роса краща вівса
- Травневий дощ усе одно, що з грибами борщ.
- Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі.
Прислів’я, приказки та прикмети про весну.
- Весна наші батько і мама.
- Весна кличе в поле.
- Весна красна квітами, а осінь пирогами.
- Весна ледачого не любить.
- Весняний день рік годує.
- Весняне сонце, як у дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари – на гарну погоду.
Літо
Червень
Перший місяць літа називали «ґедзем», «кедзнем», «бідзнем» чи «бевзнем», бо з’являється надокучливі комахи.
Червень – місяць появи черв’яків, з яких виготовляли червону фарбу для тканини. Це пора розвитку гусені і шашелю. Тому в червні не заготовляли деревину для житла, бо «вона швидко псується».
В червні червоніють ягоди і фрукти, з’являються червоні квіти, тому і з цим також пов’язують назву місяця.
Червень не тільки літо рум’янить – він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полудень року та пер вісником літа.
Липень
Народні назви місяця: «липець», «білень», «косень», «сінокіс».
Осінь
Вересень.
Назва першого місяця осені пов’язана з вересом – рослиною, яка квітує з серпня і до кінця жовтня. Вересневий час – сім погод у нас.
Прислів’я про вересень
- Вересень рум’янець року.
- Вересень весіллям багатий.
- Хто цілий рік байдужий, той навіть у вересні голодує.
- Вересень слухає погоду січня.
- У вересні ложка води робить два болота.
Жовтень
«Місяць, коли на деревах жовтіє листя».
У народі місяць звуть: «грузень» – через грузькі дороги, «зазимник» – поява перших морозів, «весільник».
У жовтні молодь починали збиратись на традиційні вечорниці і досвітки.
Листопад
Прислів’я, прикмети про листопад
- Листопад уриває день, а накликає ніч.
- У листопаді світанок із сутінками в полудень зустрічаються.
- У листопаді сонце, як «у старої баби чепуріння».
- Листопад – вересню онук, жовтню онук, а зимі – рідний брат.
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні старий кінь.
- Як листопад день не обтрусить – довго зима бути мусить.
- Сире літо, тепла осінь – довгою буде зима.
Прислів’я, приказки та народні прикмети про осінь
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени й горобець багатий.
- Осінь збирає, весна поїдає.
- Осінь усьому лік веде.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.