“Народ скаже як зав’яже”

Зима

Прислів’я, приказки та народні прикмети про зиму.

  •         Багато снігу – багато хліба.
  •         Був уночі іній – в день не випаде сніг.
  •         У холод кожен молод.
  •         Узимку сонце крізь плач сміється.
  •         Грім взимку на сильні морози, блискавка на бурю.
  •         «Держись, Хома, іде зима!»
  •         Зима біла та не їсть снігу, а все – сіно.
  •         Зима із снігами – літо з хлібами.
  •         Зима засніжена – літо дощове.
  •         Зимою добре, а літом ще краще.
  •         Зимове сонце, як могутнє серце: світить та не гріє.
  •        Кільце довкола місяця – на сніг.
  •        Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
  •        Синиця пищить – зиму віщить.
  •        Так холодно, що якби не вміть дрижати, то замерз би.
  •     У місячні ночі сніг не тане.
  •     Такий мороз аж зорі скачуть
  •     То сніг, то завірюха, бо вже зима коло

Грудень.

Початок  зимового літочислення йменувався – «грудень». Назва пов’язана із тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою. Цей місяць має назву «студень», що означає «холодний».

Прикмети грудня

  • Сніг у грудні глибокий – урожай високий: заступи грудня дверима, то він тобі вікном улізе.
  • У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.
  • Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
  • Грудень – кінець року, а зими – початок. Грудень поле грудить, а землю студить.

Січень

«Сєчень», «студень», «просинь», «сніговик», «тріскун», «щипун».

Січень – року початок, зимі середина, найсуворіший місяць зими. У цьому місяці найясніші, сонячні. Але разом з тим, морозні дні. Сонце іноді при сильному морозі видається, наче у кільцях. Це ознака стійких морозів. За таку особливість і дістав місяць січень у давнину назву  «просинець». А  ще льодяний місяць – «лютовій».

Лютий

Прислів’я про лютий

  • Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
  •  У лютому сонце йде на літо, а зима – мороз.
  •   Місяць лютий гостро крутий.
  •   Місяць лютий спитає чи взутий.
  •   Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Весна

Березень.

В народному лексиконі існували назви місяця: «сочень» або «соковик», «марець». «березіль».  У березні заготовляли березовий сік зі старих дерев, що планувалися на вирубку. Це особливий місяць: він і усміхнеться і заплаче, або ошкіриться крутим норовом.

Прислів’я про березень

  •    У березня жіночий характер: вночі тріщить, а вдень плющить.
  •    У березні кожух і без ґудзиків теплий
  • Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.
  •   Грак прилетів – через місяць зійде сніг.

Квітень

«Квітень», «цвітень» – пора цвітіння рослин, сонячний місяць.  Квітень зустрічає  весну, як повноважну господиню.

Прислів’я

  • З’явились біля оселі півники – весна присіла на призьбі.
  •  

Прислів’я про квітень

  •      Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
  •      Коли квітень з водою, то травень із травою.
  •      Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
  •  

Травень.

          Це останній брат весни – ніби світ святкує свою молодість буйним цвітінням і багатоголоссям пташиного царства.

          Травень – найбуйніший весняний період –  мав назву «пісенник», «місяць – громовик», «травник».

Прислів’я про травень.

  •    Травнева роса краща вівса
  •    Травневий дощ усе одно, що з грибами борщ.
  •    Як у травні дощ на дворі, то восени хліб у коморі.

Прислів’я, приказки та прикмети про весну.

  •   Весна наші батько і мама.
  •   Весна кличе в поле.
  •   Весна красна квітами, а осінь пирогами.
  •   Весна ледачого не любить.
  •   Весняний день рік годує.
  •   Весняне сонце, як у дівчини серце.
  •   Високо і швидко пливуть у небі хмари – на гарну погоду.

Літо

Червень

          Перший місяць літа називали «ґедзем», «кедзнем», «бідзнем» чи «бевзнем», бо з’являється надокучливі комахи.

          Червень – місяць появи черв’яків, з яких виготовляли червону фарбу для тканини. Це пора розвитку гусені і шашелю. Тому в червні не заготовляли деревину для житла, бо «вона швидко псується».

          В червні червоніють ягоди і фрукти, з’являються червоні квіти, тому і з цим також пов’язують назву місяця.

          Червень не тільки літо рум’янить – він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полудень року та пер вісником літа.

Липень

Народні назви місяця: «липець», «білень», «косень», «сінокіс».

Осінь

Вересень.

Назва першого місяця осені пов’язана з вересом – рослиною, яка квітує з серпня і до кінця жовтня. Вересневий час – сім погод у нас.

Прислів’я про вересень

  • Вересень рум’янець року.
  • Вересень весіллям багатий.
  • Хто цілий рік байдужий, той навіть у вересні голодує.
  • Вересень слухає погоду січня.
  • У вересні ложка води робить два болота.

Жовтень

«Місяць, коли на деревах жовтіє листя».

У народі місяць звуть: «грузень» – через грузькі дороги, «зазимник» – поява перших морозів, «весільник».

У жовтні молодь починали збиратись на традиційні вечорниці і досвітки.

Листопад

Прислів’я, прикмети про листопад

  • Листопад уриває день, а накликає ніч.
  • У листопаді світанок із сутінками в полудень зустрічаються.
  • У листопаді сонце, як «у старої баби чепуріння».
  • Листопад – вересню онук, жовтню онук, а зимі – рідний брат.
  • У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні старий кінь.
  • Як листопад день не обтрусить – довго зима бути мусить.
  • Сире літо, тепла осінь – довгою буде зима.

Прислів’я, приказки та народні прикмети про осінь

  • Восени багач, а навесні прохач.
  • Восени день блисне, а три кисне.
  • Восени й горобець багатий.
  • Осінь збирає, весна поїдає.
  • Осінь усьому лік веде.
  • Як листя жовтіє, то поле сумніє.
  • Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.