4 грудня – Введення або Видіння, третя Пречиста.
Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитись на своє тіло, а тому свято називають «Видінням».
Друга частина свята – це Введення в храм Пресвятої Богородиці, тому в народній термінології називають «Введення».
Хто в цей день вранці завітає першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік. За народним віруванням, перший «полазник» приносить до хати щастя або невдачу. Якщо першим до хати увійде гарний молодий чоловік, та й ще із грішми – це добра ознака: весь рік у хаті будуть всі здорові і водитимуться гроші. Якщо старий бідний чоловік – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і гроші пропадуть. А найгірше, коли до хати зайде стара жінка – «вже добра не жди».
У деяких районах на Введення святили воду, щоб дівчина могла приворожити собі хлопця.
Існували правила: до Введення можна копати землю, а від Введення до Благовіщеня – ні, бо земля спочиває і на літо сил набирається.
Прислів’я.
– Введенські морози ще зими не роблять.
Прикмети.
– Як на Введення вода, то буде в мисці молока.
– Як горобець нап’ється на Введення води, то напасеться худоба на Юрія (6
травня) трави.
– Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія – трава.
– Як ляже глибоко зима, то готуй глибокі закрома.
5 грудня – Прокопа
У давнину в цей день на шляхах ставили жердини, щоб мандрівники не збились з дороги.
Прислів’я.
– Прийшов Прокіп – розбив розміт, по снігу ступає – дорогу копає.
6 грудня – канун Святої Катерини
З цього вечора дівчата починали гадати: «крали» в чужому саду гілочку вишні та ставили її у воду: якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж.
7 грудня – Катерини
Колись напередодні цього свята парубки постували, щоб Бог їм послав добру жінку.
І в самий же день свята дівчата ворожать і закликають долю: ранком, до схід сонця, дівчина іде у садок і зрізує гілочку вишні, ставить її у хаті в ємність з водою і чекає Маланки(13 січня). Якщо до Маланки вишня розів’єтьсь і зацвіте – добрий знак, то й доля дівоча буде цвісти, засохне гілочка без цвіту – погана прикмета.
Ввечері дівчата сходяться до однієї хати і варять спільну вечерю: борщ і кашу. Приходять хлопці, починають розваги. Танцювати не можна – піст, але без танців весело – сміх, спів. Опівночі, «перед, як заспіває перший півень, беруть горня з вечерею і йдуть «закликати долю» вилазять із горням на ворота і тричі гукають (всі по черзі): «Доле, доле, йди до мене вечеряти!» якщо в цей час заспіває півень, то доля обізвалась, якщо ні, то кажуть:»Доля оглухла і не чує мого голосу» А, коли зірка з неба впаде, то «доля погасне», журяться дівчата.
Прикмети.
– З настанням Катерини сподівались на люті морози.
– Як на Катерини холодно, то буде голодно.
9 лютого – Георгія Побідоносця, Юрія Зимового
Прикмети.
- Який день на Юрія, така й зима.
- На Юрія ходять слухати воду в колодязях: коли тихо, не хвилюється – зима буде теплою; почують звуки – чекай на сильні заметілі.
12 грудня – Парамона або Передандрія
Молодь ввечері готувалась до Калити.
Прикмети.
– Якщо вода на річці тиха – на рівну зиму, шумовита – на завірюху.
– Якщо вдень ішов сніг, то буде хурделиця.
13 грудня – Андрія Первозванного
У цей день намагались ані хліба пекти, не шити, не прясти.
З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничіших і найцікавіших. Цього дня відбуваються закликання і віщування майбутнього, ритуали з калитою та інші ворожіння. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться рік дівувати, чи чекає вдале заміжжя. Молодь збиралась на Калиту. Дівчата пекли корж, підв’язували його до сволока, а хлопці мали «проїхатись на коцюбі» і відкусити шмат. Якщо комусь не таланило цього зробити, то його обмазували сажею.
Крім цього дівчата пізно ввечері ворожили, приказуючи: «Святий Андрію, я тобі конопельки сію, дай же мені, Боже, знати, з ким їх буду брати»
Прислів’я.
– На Андрія треба кожуха-добродія.
– На Андрія робиться дівицям надія.
– «Андрію, Андрію! Я тобі коноплі сію, пеленою волочу, бо я заміж хочу»
Прикмети.
– Якщо до цього дня сніг не випав, зима буде тепла, а як з’явиться – довга і
холодна.
14 грудня – Наума
За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинності, а тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішно отримає і засвоїть знання, набереться розуму. (Особливо це стосувалось слаборозвинених дітей). Ввечері батьки запрошували хрещених , які приходили з букварями і починали напам’ять заучувати літери.
З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті, хто хотів опанувати гру на бандурі чи скрипці. Тих, хто не зміг опанувати професійні навички, у народі називали «партачами».
У ці дні вовки починають бігати зграями.
Прислів’я.
– Партача і Наум не наведе на ум.
– Батюшка Наум, виведи сина на ум.
– Прийшов Наум – час братися за ум.
17 грудня – Варвари – Великомучениці
Це була Великомучениця, яка постраждала за віру.
Святкували тільки жінки. У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов’язково мали бути «пірхуни» (вареники без начинки». Кому він втрапляв – дражнили «пирхуном».
У цей день намагались уникати зустрічей із хижаками, які нерідко нападали на людей.
Прислів’я.
– Хто заспить на Варвару, той цілий рік буде сонливим.
– Варвара заварила, Сава запалить, Микола закує.
– Варвара кусок ночі відірвала, а дня – приточила.
– Коли на Варвари мороз, то ховай сани, а витягай віз.
Прикмети.
– Якщо проти цього дня вночі небо в зорях – чекай холодів, а сліпе й
тьмяне – на тепло.
– Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
– Дерева в інеї – урожай на фрукти.
18 грудня – Сава
Жінки збиралися в рукодільницькі гуртки і говорили: «І савити, і варварити і куделю куманити»(займались прядивом).
Прислів’я.
– Варвара день увірвала, а Сава почав день доточувати.
– Сава мостить, а Микола взводить.
– Сава батько зимового Миколи.
19 грудня – Миколи
Усі ці три свята – Варвари, Сави, Миколая – називали «Миколаєвими святами». На відміну від «весняного» (22.05), «зимового» Миколая відзначають особливо урочисто. Вважалось, що він захистить усіх бідних і знедолених. Та найбільше його шанували діти, для яких він був почесними охоронцем. Микола Чудотворець носить подарунки маленьким дітям так, щоб ніхто не бачив.
На Миколая хлопці вже починали домовлятись про колядки.
Прислів’я.
– Хвали зиму після Миколая.
Прикмети.
– Який день на Миколу «зимового», такий і на Миколу «літнього».
– У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно
ніколи, а до другого не буває тепла ніколи.
– Як упав важкий іній – на гарний врожай хліба.
– Як на Миколу піде дощ, то буде гарний врожай на озимину.
– Морозяний день – на гарний врожай хліба і городини.
20 грудня – Амвросія, Андросія
Дівчата організовували обряд «Трусити груші». Приміряли дванадцять одежин і одягали найзручнішу. Якій не дісталось по розміру, то прив’язували спідницю ззаду до поперека і посилали «трусити груші» на вербі; зібравши «натрушених груш», тобто сухих паличок, і йшла на досвідки. Якій із них вночі присниться хлопець, за того, вважалось, і вийде заміж.
22 грудня – Ганни
Від Ганни зима набирає розгін. Це день зимового сонцестояння, після чого воно повертається на літо, а зима – на мороз. Відтак у народі Ганни називали ще «Родинами сонця».
З Ганниного дня жінки починали готуватись до Різдва: білили хати, прибирали оселі і посилено годували свиней, щоб мати свіжину до свят.
Прислів’я.
– Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.
Прикмети.
– Коли йде дощ – вся весна буде дощовою.
– Тихий безвітряний день – на врожай садовини.
25 грудня – Спиридона Сонцеворота
За довголітнім прогнозуванням – це найхолодніший день грудня, бо «сонце переходить на другий бік».
У давнину намагались не працювати, щоб миші не їли соломи, а тому обкурювали димом оселі, бо «Святий Спиридон усю нечисту вигонить з хати».
Ставили в цей день у відро із землею гілки вишень: якщо розів’ються на Різдво, то вродить гарно садовина.
Прислів’я.
- Спиридон Сонцеворот небо плечима підпирає – дня добавляє.
Прикмети.
- Кожний наступний день відповідає погоді чергового місяця. Тому протягом дванадцяти днів необхідно запам’ятовувати примхи погоди, щоб відзначити, яким буде рік.
- Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо спекотне; якщо ніч темна, то зима – тепла, а літо – похмуре.