«Сєчень», «студень», «просинь», «сніговик», «тріскун», «щипун».
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2 січня – Гната
У цей день заборонялось прясти. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно-новорічні прикраси – «павуки» і «їжаки». «Павуки» виготовляли із солом’яних стебел. Це різноманітні квадратні та ромбовидні фігури, оздоблені кольоровим папером. Для «їжаків» брали шмат глини чи борошняного тіста , виліплюючи його. Ці прикраси підвішували на конячій волосині до сволока. Вони мали висіти до Різдва (7.01) і до Водохреща (19.01).
4 січня – Анастасії
Прислів’я.
– Скоро Настя на помості запросить три празники в гості.
6 січня – Святвечір, Багата кутя
Це одне з найурочистіших свят. Святвечір або багата кутя – чисто родинне свято. Як правило, його справляють пізно ввечері, коли на схилі неба спалахнула перша зірка. Годилося, щоб у цей час були дома всі члени родини. Господиня готувала «багату» кутю і одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею, капустою, картопля та узвар. Після ритуальної трапези діти відносили символічну вечерю дідусям, бабусям, хрещеним.
Прикмети.
– Місячна ніч – урожай на баштан.
– Ожеледь на деревах – вродять горіхи і садовина.
– Сніг іде – врожай на яблука.
– На багату кутю зоряне небо – кури добре нестимуться і вродить горох.
– Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте і зоряне небо, то буде сухе і урожайне літо, і навпаки.
– Іній або сніг – на мокре літо і дорід зернових.
7 січня – Різдво
Одне з найбільш релігійних свят. Із ним пов’язують народження Ісуса Христа. З початком Різдва вже можна було вживати скоромину. По полудню люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати.
Прислів’я.
– Дми не дми не до Різдва йде, а до Великодня.
– Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
– Зелене Різдво – білий Великдень.
Прикмети
– Якщо сонячний день – дорід на хліб.
– У який день Різдво, у такий треба починати жнива.
– У який день Різдво, у такий Новий рік і Петра.
– Який день на Різдво, такий і на Петра (12 липня), бо як по Різдву, так і по
Петру.
– На Різдво гарна погода, сніг – до урожайного року.
– Якщо Різдво на новому місяці, то рік буде неврожайний.
– Якщо 7 січня тепло – весна буде холодною.
– На Різдво завірюха – бджоли добре роїтимуться.
– На деревах рясний іній – озимина дасть добрий врожай.
– Якщо на Різдво багато бурульок понад стріхою, то вродить ячмінь
8 січня – Богородиці
Вважалось, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов’язане з Божою Матір’ю. У народі вірили: якщо вагітна жінка чи її чоловік навіть через крайню необхідність працюватимуть в цей день, то в них народиться дитина з фізичними вадами. Люди відвідували баб, які приймали пологи, пригощаючи вечерею. Справляли обіди і панахиди по померлим.
9 січня – Степана, Стефана
У цей день не працювали (особливо остерігалися прясти). Ввечері співали колядок.
Прислів’я
– Прийшов Степан і на ньому червоний жупан.
13 січня – Меланки, Щедрий вечір, Щедра кутя
Через тиждень після колядок, напередодні Нового року – Щедрий вечір або свято Меланки. Зранку готували другу обрядову кутю – Щедру. Крім того господині пекли млинці із салом, готували пироги, вареники із сиром. На Щедрий вечір батько ховається від дітей за пирогами – символом щедрості і багатства. Звечора і до опівночі обходили щедрувальники, яких віддаровували пирогами. На особливу увагу заслуговують дівочі ворожіння.
Прикмети:
– Якщо під Новий рік добрий сніг – сій гречку.
– Небо в зірках – уражай на гриби і горох.
– Якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа.
– Яка Меланія, такі Петро з Павлом.
– Якщо вночі вітер дме з півдня – рік буде спекотним, із заходу – буде вдосталь молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів.
– Якщо на Меланії сонячно і відлига, то чекай теплого літа.
– Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглину. Батько просив подати йому чобіт: якщо втрапив на вуглину, то рік буде голодний, я якщо хлібець – щедрим.
– Кілька цибулин посипали сіллю: якщо вранці сіль набухла, то невдозі піде дощ, стала мокрою – злива.
– Дивились куди тварина ляже головою: до сходу – на врожай, до заходу – на недорід.
– Ожеледь на деревах – вродить садовина.
– Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору.
– Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров’я людям і худобі; коли ж тепло без снігу – на неврожай і хвороби.
14 січня – Новий (старий) рік, Василя
За євангельським вченням у цей день Христові зробили «обрізання», а тому намагались нічого не різати.
На Новий рік припадає і свято Василя, який вважається покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилось засіяти збіжжям оселю.
Перший посівальник на Новий рік був і першим показником – приносив до хати щастя. За народним віруванням щастя приносять тільки хлопці, тому дівчатам не годиться посівати. Колись добрі господарі не виносили з хати сміття від Святвечора аж до Нового року – щоб не винести з ним своєї долі. Сіном, що було постелене на столі під скатеркою, на Новий рік господар перев’язував фруктові дерева в саду « щоб напасть на деревах не заводилась». Неродюче дерево «страшать»: стукають сокирою по стовбуру та погрожують зрубати, якщо і надалі не буде родити. Після обіду запрягали найкращих коней і з піснями і вигуками їздили: коні не чули під собою ніг, тільки сніг вихором розлітався на всі боки.
Прислів’я
– Старий рік у ноги – Новий у пороги
– На Новий рік прибавляється дня на заячий скік.
– На Новий рік погода – буде в полі урода.
Прикмети
– Якщо ніч проти Нового року ясна, буде щасливий рік не тільки для
людей, а й для худоби.
– Якщо сонце весело зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим
буде врожай садовини.
– Якщо іній рясно вкриє всі дерева, буде врожай на збіжжя.
– Якщо на Василя в цей день туман – до урожаю.
– Коли 14 січня багато пухнастого інею на деревах, рік буде багатий на мед.
– Завірюха у Василів день віщує великий врожай горіхів.
17 січня – Богоявлення або Бабин вечір
Кроплять хати свяченою водою. На свяченій воді замішували борошно і писали ним хрести на дверях і одвірках від нечистої сили.
18 січня – Голодна кутя, голодний Святвечір
Готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодна» від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Батько кропить усіх присутніх в хаті, примовляючи: «Дай, Боже і на той рік діждатися». Діти крейдою пишуть хрести: по дверях, вікнах, на столі, на скрині, на посуді. Сідають вечеряти, коли засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя і узвар. Після вечері діти «проганяють кутю»: вибігають із хати, паліччям б’ють з на двору в причілковий кут, примовляючи: «Тікай кутя із покуття. А узвар іди на базар. Паляниці лишайтесь на полиці. А Дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух» кутю, що залишалась після вечері, викидали курям, «щоб добре неслись».
Прикмети
– Як на «голодний вечір» темно, уродить гречка.
– Якщо в цей день завірюха – буде вона і на Масляній; дмуть вітри з півдня
– літо буде грозовим.
– Якщо в хрещену ніч зорі дуже блищать, хліби будуть добрими.
19 січня – Водохреща, Йордан
Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. У церквах святять воду, в прорубах – лід. Опівночі перед Водохрещем вода в річках, як вірили селяни, хвилюється.
Заздалегідь випилювали з льоду великий хрест, обливали його буряковим квасом, щоб був червоним. Будували з льоду престол, оздоблювали аркою з ялинових чи соснових гілок – «царицині врата». Після богослужіння всі йшли на річку до хреста, кожен несе з собою посуд на воду. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає, мисливці стріляють із рушниці, а хлопці випускають із рук голубів, які хмарою літають над Йорданню. Після всі повертаються по домівках: окроплюють свяченою водою хату і весь господарський двір. Обідають всією родиною, а перед їжею п’ють свячену воду.
Після обіду дівчата бігають до річки вмитись водою «щоб були рожеві лиця».
Прислів’я
– Тріщи не тріщи, а вже минуло Водохреща.
– На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.
– Іде лапатий сніг – на врожай.
Прикмети
– Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні, у відповідний день
тижня потрібно сіяти ярову пшеницю – «вродить, як гай»
– Після Водохреща мають слабнути морози.
– Новий місяць на Водохрещі – бути великій воді.
– Вдень іде сніг – на врожай гречки.
– Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і
колоситимуться хліба.
– Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи та ягоди.
20 січня – Івана Предтечі, Хрестителя (Посвятки)
У цей день господар , прокинувшись вранці, брав той хліб-сіль, що лежав під образами ще від Багатої куті, ніс у стайню і разом із сіном роздавав худобі, як останні різдвяні дари – «щоб скотина плідною була». Жінкам дозволялось шити і прясти. Цим днем завершувались зимові свята.
Прислів’я
– Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі.
21 січня – Омелька, Пів – Івана, Різдвяний день
Святкують переважно жінки, цей день збігається з Різдвом, а тому його ще називають «виряджання» або «проганяння свят», тому літні жінки, прикрасивши гребені, ходили від хати до хати, а потім в одній із осель збирались за святковий стіл.
Прислів’я
– Пів-Івана полоще ложки.
– Який Омелько, таке й літечко.
Прикмети – Якщо вітер повіє зі сходу, то літо буде грізне, а з півдня – грозове.
23 січня – Маркіяна
Його називають ще «Грицем – літозазивачем»
Прикмети
– Який день, таке і літо.
– Іній на стіжках – на мокрий сніг
25 січня – Тетяни
Вшанування пам’яті Великомучениці Тетяни, яка віддала своє життя за віру. Свята Тетяна – допомагає в навчанні, у неї просять ясного розуму і доброї пам’яті. Годилося приготувати обід і нагодувати всіх членів родини, навіть тих, кого немає поруч: залишити тарілку з їжею на столі.
Прикмети
– Якщо вигляне сонце, то рано повернуться птахи із вирію, а коли сніжно,
то дощитиме по літі.
29 січня – Петра Вериги
За християнським календарем у цей день святкується поклоніння «веригам» апостола Петра. За народним віруванням – це останній день зими. На Петра Вериги – розбивають криги. Не можна прати.
Прикмети
– Якщо на передодні Петра Вериги ніч місячна і на небі не видно зорі, літо
урожайне, а рік – щасливий.
– Як мороз в цей день, то літом – спека.
– Як вночі місяць обгородиться хмарами, буде вітер.
31 січня – Опанаса
Часто цей день буває холодним.
Прислів’я
– З Опанасовими морозами жарти лихі.
– На Опанаса – Ломиноса бережи носа.
Прислів’я про січень
– Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
– Січень не так січе, як у вуха пече.
Прикмети про січень
– Якщо січень холодний, липень буде спекотним і грибів не чекай до осені.
– Якщо січень сухий, морозний, то буде сухе спекотне літо.
Добірка допоможе ознайомитись із духовною культурою нашого народу. Ви знайдете цікаву інформацію про те, звідки походить те чи інше свято нашого народу та як провести його.