Щорічно 15 грудня відзначається Міжнародний день чаю.

На Сході інколи можна почути таке звернення: «Слухай, чай не п’єш – звідки ж сили береш?».

До цього напою наші люди вже так звикли, що навіть важко собі уявити святковий стіл з солодощами та тортами, тістечками та кексами без чаю. Чай чорний, білий, зелений, жовтий, червоний. А ще і ароматизовані чаї: з жасмином, бергамотом, цитрусами, м`ятою, ромашкою, звіробоєм, гвоздикою, корицею, кардамоном. А ще чай ділять за походженням: індійський, китайський, цейлонський, ассамський, японський, непальський, кенійський, турецький, в’єтнамський, індонезійський та інші.

Самим дорогим в світі вважається чай Дарджилінг. Це чай виключно високої якості, який ще називають «чайним шампанським». Назву отримав від округу Дарджилінг, розташованому на півночі східної частини Індії у штаті Західна Бенгалія. Вирощування, збирання та переробка проводиться у чайних садах — гірських плантаціях на висоті від 600 до 2000 метрів над рівнем моря.

І хоча святкування Міжнародного дня чаю офіційно набуло чинності не так вже і давно, в 2004-2005 роках, сама традиція чаювання своїм корінням заглиблюється на декілька тисяч років.

Існує декілька легенд про народження чаю. Так буддійська легенда розповідає про виникнення чаю, в якій не малу роль зіграв буддистський монах Бодхідхарма.

Якось в печері він займався медитацією, важкі повіки злипалися, голова так і хилилася на плечі. Він щосили боровся зі сном, але очі його закривалися, і він все-таки заснув. Прокинувшись і усвідомивши своє падіння, що не витримав концентрації і піддався сну, він розсердився на самого себе, схопив свої повіки і, вирвавши їх, кинув на землю. З його повік, як свідчить легенда, і виросли кущі чаю. Бодхідхарма не тільки посприяв появі чаю, але і став творцем дзень-буддизму, а також навчив бойовим мистецтвам монахів Шаоліньського монастиря.

Інша легенда свідчить що згадка про чай є в стародавніх китайських рукописах і «відкритий» напій був імператором Ченом Нангом в 2737 р. до н.е. Згідно з легендою, лист дикого чаю впав у чашу з гарячою водою, що знаходиться в руках імператора. Він оцінив дарунок природи. Імператор, який був ще й вченим і філософом, рекомендував всім своїм підлеглим заварювати чай, зазначивши, що «чай пробуджує мудрі думки і почуття гумору, освіжає тіло і заспокоює розум, а в зневірі додає сили».

Згодом у великих містах і на торгових стежках «Великого шовкового шляху», який проходив і через територію України, з’явилися місця де зупинялися і коштували чай мандрівники. Такі місця почали називатися  чайханою, а розташовувалися  вони поряд з караван-сараями. Тут місцеві жителі зустрічалися з купцями і вченими і від них дізнавалися свіжі новини про життя в інших країнах. Тут же складалися папери, укладалися торговельні угоди.

В Україні, до речі, і сьогодні ще існує сама морозостійка в світі чайна плантація. На Червоній горі, інша назва гори Жорина, біля Мукачевого. Вона займала територію площею приблизно 2 гектари посеред лісу. Більш, ніж півстоліття тому закарпатським селекціонерам вдалось майже неможливе — посеред помірного клімату вивести особливий вид чаю. Завдяки мікроклімату цей чай за смаковими якостями та букетом аромату нічим не поступався всесвітньовідомому китайському. У кращі часи чайні кущі досягали 1-ї метрової висоти. Але згодом від ідеї вирощувати чай відмовились. Плантація почала занепадати.

За відродження “чайних традицій” на Закарпатті з 2013 року взялись місцеві ентузіасти, які прогнозують друге життя чайним плантаціям. Поновлюють і доопрацьовують «чайні» туристичні екскурсії. На сьогодні активістами розроблено пішохідну чайну екскурсію Закарпаттям під назвою “Червона гора”.

Плантацію підтримує чайний експерт Максим Малигін та Максим Адаменко, місцеві екологи і волонтери –  люди, які люблять чай.

Чайний експерт зазначив, що разом з іншими ентузіастами почали виготовляти чай у дуже маленькій кількості та відправляти для оцінювання міжнародним експертам. Перші відгуки отримали в 2016 році, потім у 2017-му: “Висновок однозначний: чай – смачний, на рівні світових стандартів, його можна вирощувати”.

Влітку 2019 плантацію розчистили. А в листопаді Максим Малигін зібрав групу ентузіастів зі всієї України і з Мукачева, що утеплили плантацію на зиму.

Українська плантація втратила статус самої північної у 1999 році, коли з’явилася плантація у Німеччині, а після цього – у Англії, Шотландії, США. Зате у нас чай найбільш морозостійкий у світі. Український  чай витримує до -27-28 градусів. Це абсолютний рекорд у світі.

Крім цього, у Мукачеві з 2012 року існує  чудовий дендрарій Юрія і Галини Клованич, і вони посадили у себе чай. В Україні тепер є два місця, де росте чай: плантація на Червоній горі і «Кельтський дворик».

Останнім часом в багатьох країнах, в тому числі Європі та США поновлюється мода на чайні будинки, на чайхани, не лишилась осторонь і Україна. Недавно в місті Харкові була відкрита «Перша чайхана».

Існують, звичайно, країни з багатовіковими традиціями чайхани та чаювання. Особисто доводилось бачити, свого часу,  класичну з караван-сараєм у передмісті Кабула, в Афганістані, найбільшу за площею, як футбольне поле, в Ташкенті, в Узбекистані, а ще найвищу – в три поверхи в районі міста Агдам, в Азербайджані. Можна відверто сказати, що кожна має свою особливість, національні мистецькі риси.

Однією з найбільших в світі вважається чайхана «Рохат» в Таджикистані. В перекладі з таджицької слово «рохат» значить «відпочинок» або «насолода».

В лютому 2017 року американський сайт CNN Travel назвав чайхану «Рохат» в Республіці Таджикистан в числі найкращих чайних будинків  світу.

А ще в тому ж Таджикистані, в населеному пункті Гіссар, за 20 км від Душанбе, у 2015 році збудована екзотична чайхана, яка створена в формі велетенської дині. Висота цього чайного будинку складає 43 метри, ширина 55 метрів, довжина більше 100 метрів.

Так і хочеться сказати приємного Вам чаювання та вітаємо Вас з Міжнародним днем чаю!

Сергій Кравцов

науковий співробітник