Валентина Коробань

старший науковий співробітник Художнього музею

Живописець і портретист єврейського походження Леопольд Стефан Горовіц народився 2 лютого 1838 році  в Угорщині. З 1850 року навчався живописної та графічної майстерності в найпрестижнішому закладі Європи Віденській академії образотворчих мистецтв. Педагогами з фаху були талановиті австрійські художники Карл Йозеф Гейгер і Карл Вурзінгер. Горовіц виявився надзвичайно здібним учнем, тож з успіхом закінчує академію в 1857 році, отримавши Першу премію, і одразу переїздить до Франції.

Художник  вісім років прожив у Парижі підкоряючи французьку знать творами портретного живопису та жанрової картини, в яких використовував стиль та манеру живописного письма знаменитих голландців Рембрандта Ван Рейна (майстерність світлотіні, людську емоційність) та Антоніса Ван Дейка (елегантність, витонченість аристократичного портрету).

У 1868 році переїхав до Варшави. Створив чимало картин з польсько-єврейського побуту та досить органічно розкрив тему: «Річниця зруйнування Єрусалима», що зробило Горовіца популярним і серед польського дворянства.

У 1891 році оселився у Берліні та згодом, завдяки надзвичайній професійній техніці, вишуканій  манері виконання, Леопольд Горовіц, став улюбленим та найбажанішим художником місцевої знаті. Він виконував численні натурні портретні замовлення. В його доробку зустрічаються  і меморіальні родинні портрети з фотографій для прикраси маєткових інтер’єрів. Поряд з тим займався виставковою діяльністю, мав своїх учнів. Його творчість достойно була оцінена золотою медаллю на Міжнародній Берлінській виставці.

Леопольд Горовіц, порівнюючи з іншими мистцями, прожив достойне життя художника, адже визнання отримав при житті. Наразі, його твори знаходяться в музейних та приватних колекціях багатьох західноєвропейських держав в тому числі і України. Ім’я художника  занесено до Єврейської енциклопедії Брокгауза і Ефрона. Нестало майстра 16 листопада 1917 року. Йому було 78 років.

У фондовій колеції Уманського краєзнавчого музею зберігається п’ять портретних полотен авторства Леопольда Стефана Горовіца. Це камерні портрети дітей аристократичної родини,  в яких автор робить наголос на емоційний стан портретованих та соціальну належність. Роботи  написані на полотні олійними фарбами датовані 1885 роком написання, з авторським підписом. На своїх роботах художник ставив підпис чорною, або ж червоною (англійською) фарбою із виділенням великих літер «HLorowitz». Ці роботи належать пензлю Горовіца не тільки за  його особистим підписом, але й за схожістю образу з іншими типажами постановок, ракурсами моделей, особливостями пластики, які характерні манері майстра.

В кожному з портретів подане нейтральне світлотіньове тло на якому чітко читається образ. Автор настільки вміло передає індивідуальність, що, здається, кожному його персонажеві можна дати вичерпну характеристику і ніщо не заважає розглянути емоцію та характер зображуваного, риси обличчя, деталі одягу, притаманні тогочасній моді.

Неймовірно красиві типажі молодих панянок зобразив Горовіц на картинах: «Дівчина в голубому» та «Дівчина в рожевому». З особливим натхнення він виписує шовкові сукні прикрашені мереживом та вуалевими бантами, розкішне хвилясте волосся, оксамит білосніжної шкіри.

«Дівчина в голубому». На портреті бачимо юну шляхтянку з ніжним поглядом великих блакитних очей, красивим, світлим, довгим розпущеним волоссям, що  пасмами спадає по її спині. Воно вправно підв’язане голубою стрічкою, в тон  атласної сукні. Білилами, автор, прописує лискуваті вигини драпіровки білих рукавів парадного одягу. Обличчя дівчинки повернуте на три-четверті ліворуч, погляд звернений на глядача. Художник з такою уважністю і теплом  зобразив портретовану, що, на мить, відчувається любов майстра до створеного ним образу.

«Дівчина в рожевому». Перед нами постає профільне зображення  молодої панянки з довгим,  хвилястим волоссям. Прозору шкіру з ніжним рум’янцем, золоте волосся красуні,  підкреслює рожева бальна сукня розшита білим мережевом бантами і стрічками. Живописне рішення камерного портрету  дівчини побудоване на прозорих чистих барвах. Привабливе обличчя випромінює чари молодості.

На  картині «Портрет юнака» зображений на темному тлі в анфас хлопець підліткового віку з правильними рисами обличчя, в темному строгому візитному піджаку. Його прикрашає білосніжний комірець і синя хустина,  яка бездоганно  пов’язана на шиї, а по центру скріплена булавкою з  білою перлиною. Спокійна постать юнака запам’ятовується своєю довершеністю в усьому: зачісці, одязі, прямим вольовим поглядом і безпосередністю.

В кожному портреті Горовіц трактує зовнішнє благородство поведінки, гордовитість, прояв аристократизму і шляхетності ще зовсім молодих людей. А це завжди знаходить відгук у глядача. Адже «загадки картин визначних майстрів пензля чекають на нові прочитання, які має здійснити кожен глядач передовсім для себе. І відкриється йому таїна геніальних творінь, і збагатить себе глядач високістю людського духу».

А ми запрошуємо переглянути твори Леопольда Стефана Горовіца в основній експозиції «Вітчизняне та зарубіжне мистецтво XVII-XXI ст.» Художнього музею – відділу Уманського краєзнавчого музею і ви відкриєте для себе ту велично-магічну «таїну геніальних творінь».