Одне з головних  осінніх свят, яке відзначають християни 14 жовтня – це Покрова Пресвятої Богородиці.

З давніх-давен люди вірили, що Покрова приносить щастя, любов і благодіяння, тому саме в цей період призначали весілля і про що говорять прикмета: «Якщо на Покрову вітер – буде великий попит на наречених, а якщо вночі випаде сніг – буде в цьому році багато весіль». 14 жовтня буває перший сніг, який асоціюється із весільним покривалом чи фатою. А у весільній обрядовості покривало і фата вважається дуже важливою весільною оздобою і слугувало ознакою заміжжя. І в народі кажуть: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, а дівчат – шлюбним вінцем». Від Покрови і до початку Пилипівського посту – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Ще одна прикмета:  якщо цим першим снігом протерти обличчя– то збережеться молодість і краса.

А ще в цей день прощалися з осінню і зустрічали зиму: « На Покрову до обіду осінь, а після обіду – зима». Щоб прожити зиму в достатку і теплі, проводили обряди: в цей день господині розпалювали вогонь в печі, використовуючи гілки плодових дерев – щоб в наступному році сади давали щедрий врожай, а в домі завжди було тепло і затишно. На свято пекли спеціальний Покровський коровай, яким пригощали всіх родичів і сусідів, а рештки короваю сушили і ховали до Великого посту. Пекли також і млинці: вважалось, якщо на Покрова спекти багато млинців, то в домі буде всю зиму тепло. Головні обряди цього свята проводила жінка – господиня дому. Для того, щоб усі члени родини були здоровими, на Покрову вона брала вишитого рушника, що був під іконою Богородиці, розвішувала його над вхідними дверима, вся родина ставала під ним і промовляли: «Пресвята Покрівонько перед твоїм кривалом голови схиляємо і прохаємо – од лиха укрити, здоров’ячко наше обновити».

Для молоді починається сезон вечорниць, коли всі  найважливіші сільськогосподарські роботи завершені, дівчата довгими осінніми і зимовими вечорами пряли і вишивали під народні пісні. Вважається, що  Пресвята Богородиця бере під свій захист молоді сім’ї, тому весілля і вінчання призначали саме в цей день.

Покрову вважали дівочим святом і дівчата, які мріяли вийти заміж проводили в ніч на 14 жовтня різні магічні дії – ворожіння:

  • в ніч на 14 жовтня дівчина зверталась з таким проханням: « Покрово покрий землю снігом, а мене – женихом», лягала спати, при цьому ні з ким не розмовляла, якщо присниться наречений – скоро весілля;
  • ворожили і на варениках: перед сном в ніч на 14 жовтня дівчина з’їдала 5 солених вареників і промовляла: « Суджений принеси мені водички», хто присниться, то і є наречений;
  • ворожили дівчата, хто із них перший вийде заміж: вони відрізали нитки однакової довжини, кожна дівчина брала свою і одночасно їх підпалювали: в кого нитка згорить швидше – та перша вийде заміж, а якщо нитка погасла або згоріла менше половини, то, на жаль, весілля відкладається;
  • дівчата на тарілку викладали різні предмети, зав’язували очі і по черзі вибирали їх: якщо вибрали золу чи обгорілу деревину – буде бідне, важке життя,  цукор – життя буде багате і веселе, цибулина – багато сліз ллється, стакан – чоловік буде пиячити, срібна каблучка – тихе сімейне життя, золота каблучка – жених буде багатий.

          На Покрову примічали, якою буде погода:

  • якщо в небі пролітали журавлі – теплої зими не чекай і прийде вона раніше;
  • якщо на горобині багато ягід – зима буде морозна і сніжна. Природа таким чином турбується про птахів, щоб їм було чим харчуватися;
  • дерева зовсім скинули до Покрови листя – на тепло, якщо воно ще залишилось – чекай сильних морозів;
  • якщо на Покрову вітер з півночі – зима буде холодна, а якщо з півдня – то тепла.
  • Якщо на Покрову вітер віяв із півночі, то це знак, що зима буде холодною і з великими снігами, а як із півдня – то з теплом.
  • Якщо у вишні листя обпаде до 14 жовтня – зима буде теплою, якщо ж до цього часу вишня зелена – зима буде лютою.
  • Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
  • На Покрову вітер – весна буде вітряна.
  • Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

Вікторія Пламадяла

старший науковий співробітник

Уманського краєзнавчого музею