14 грудня щороку в нашій державі відзначається День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Українська земля  та її народ несуть на собі страшний тягар Чорнобильської катастрофи. Завданий біль та проблеми не втрачають своєї гостроти і сьогодні. Чорнобильський полин, його гіркота, чорнобильська біда торкнулася багатьох людських душ і сердець.                                 

Аварія 1986 року за масштабами забруднення навколишнього середовища радіонуклідами і наслідками для населення та економіки класифікується як екологічна і соціально-економічна катастрофа.

Ця аварія стала не лише найбільшим лихом кінця ХХ ст., а ще й мірилом помилок сучасної цивілізації.

Чорнобильська трагедія завдала дуже великих матеріальних і екологічних втрат у нашій країні. Четвертий реактор був повністю зруйнований. З 16 грудня 2000 року Чорнобильська атомна електростанція закрита. На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки.

Найбільше радіація вразила дітей 1975-1986 року  народження, які  отримали опромінення від 14 до 26 сГр. Таких дітей у нашому місті 63,               1 дитина з інвалідністю.

Сьогодні у нашому місті проживає 634 постраждалих в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з них 382  учасники ліквідації І-ІІІ категорії, з яких – 128 осіб з інвалідністю, 252 потерпілих. Втратили годувальників 67 сімей чорнобильців.

Ці люди-герої, повною мірою виконали заповідь: «Нема більше від тієї любові, як хто душу свою положить за друзів своїх». Ліквідатори аварії на ЧАЕС – це герої мирного часу, які захищали свою державу, як захищають її герої АТО/ООС, відстоюючи цілісність та незалежність України. Вони, ризикуючи своїм життям та здоров’ям, виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Глибокої поваги заслуговують ліквідатори, співчуття – переселенці та постраждалі. Щира вдячність тим, хто зберіг життя на землі, відроджував і продовжує відроджувати обпалену радіацією землю. Низький уклін всім потерпілим і ліквідаторам, терпіння і незламної віри у краще, миру та щастя, здоров’я і благополуччя.

Чорнобиля спомин гіркий

З роками стає все сумнішим

і згадуєш дим той гіркий

і друзів, які відійшли уже в вічність.

Спустошені села, коричневий ліс,

Залишені поле й сади,

пташиний де спів, дитячий де сміх?

У пам’яті все назавжди.

Хвилинами вічність тоді рахували, 

не знаючи страху, у пекло ішли,

і вдень і вночі Ви світ рятували,

зробили усе, і Європу спасли.

Забувши про себе, дітей і родину,

здоров’я втрачали й життя.

Реактор своїми тілами закрили

в імя України, її майбуття.

Л.П.Качанова

Володимир Шварцман,

науковий співробітник

                    Відремонтований волонтерами-чорнобильцями КрАЗ «Уманець». Біля машини – ліквідатор аварії на ЧАЕС              Смага А.П. Грудень 2019 р.
На в’їзді в зону надзвичайного режиму м. Прип’ять
Пам’ятник жертвам Чорнобиля «Чорнобиль 1986» в м.Умані
Участь ліквідаторів аварії на ЧАЕС у заходах біля пам’ятника «Чорнобиль 1986»