Надія Тульчинська

старший науковий співробітник

Десь у VII тис. до нової ери в Трипільському Світі сформувалася давня українська мова – ранній санскрит, матір усіх індоєвропейських мов.З мови трипільських племен слов’янські мови успадкували чимало слів, наприклад: хліб, жито, батько, вирій, віл, голуб, горіх, горох, іскра, кібець, кінь, кобила, колос, крісло, ліс, малина, меч, мідь, печать, равлик, срібло, співати, теля, тиква та імена Богів: Купала, Марена, Лада.

Утворена від праслов’янської мови сучасна українська мова має риси попередньої мови українських земель – мови трипільських племен. Лише українська мова (єдина із слов’янських мов) поширена на тій самій території, де існувала Трипільська археологічна культура.

Праслов’янська мова (поч. II  тис. до нової ери – сер. I тис. нової ери) відрізнялася від інших індоєвропейських мов тим, що в ній голосні і приголосні звуки рівномірно чергувалися. Чергування голосних і приголосних найяскравіше спостерігається в українській мові. І така ознака української мови, як милозвучність теж трипільського походження. Сучасна українська мова зберігає мовну спадщину Трипільської цивілізації в трьох сферах – у словниковому складі (десятки слів), у звуковій будові (зокрема, милозвучність), у масиві власних назв (топонімів).

Сліди мови трипільських племен також збереглися в мовах народів Єгипту, Балкан, Кавказу, Середземномор’я. Такі мовні запозичення цілком логічні адже ці землі мали торгівельно-економічні зв’язки із Трипільською цивілізацією – трипільці годували світ хлібом!

Щоб виявити трипільську мову, мовознавці проаналізували словниковий запас слов’янських мов і виокремили ті слова, які не мають аналогій у споріднених індоєвропейських мовах – германських, романських, індійських, іранських тощо. Отримали пласт лексики, яка взялася ніби невідомо звідки! Оскільки такого бути не може, зробили висновок, що слов’яни успадкували «невідомі» слова від етносу більш давнього, ніж вони. Тобто, трипільців. Насамперед, українці адже трипільці – предки українців.