Голодомори у фольклорі Уманщини» – виставка такої тематики відкрилася в Уманському краєзнавчому музеї на останньому тижні листопада 2020 року. Виставка приурочена до Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні 1921 – 1923 рр., 1932 – 1933 рр., 1946 – 1947 рр.
У 20 ст. українці пережили три Голодомори. У 1920 році з України до Росії російські більшовики вивезли 20 млн. пуд. хліба награбованого в українських селян. У 1921 – 1923 рр. голодувало біля 8 млн. українців, 3 млн. померло.
У 1930 – 1931 рр. російський більшовизм «викачав» з України 780 млн. пуд. зерна. У 1932 – 1933 рр. померли з голоду від 7 до 15 млн. українців, в тому числі 187 тис. 630 жителів Уманщини. Уманщина – це 17 районів в адміністративних межах до децентралізації 2020 року: 9 районів Черкаської області – Уманський, Христинівський, Монастирищенський, Маньківський, Жашківський, Тальнівський, Звенигородський, Катеринопільський повністю і Лисянський частково, 3 райони Вінницької області: Бершадський, Гайсинський, Теплицький, 4 райони Кіровоградської області: Гайворонський, Голованівський, Благовіщенський повністю і Новоархангельський частково, частина Савранського району Одеської області. Кількість померлих у Гайворонському, Благовіщенському, Новоархангельському районах Кіровоградської області і Теплицькому районі Вінницької області невідома.
Але справжні цифри втрат через Голодомор в Україні перевищують «офіційні» дані у 2 – 5 разів. На Уманщині це 396 тис. 260 душ (якщо помножити на «2») або 1 млн. 004 тис. 150 душ (якщо помножити на «5»). 40 відсотків померлих від голоду у 1932 – 1933 рр. жителів Уманщини – діти віком до 16 років, 65 відсотків чоловіків і 35 відсотків жінок.
Під час Голодомору 1946 – 1947 рр. померло близько 2 млн. українців. Скільки померло жителів Уманщини невідомо – не знайдено списки померлих.
Уманщина зреагувала на «совєтизацію» українського села, колективізацію сільського господарства, «розкуркулювання», Голодомори піснями-пародіями, віршами, частівками-«скоробрехами», приказками, політичними дражнилками, антирадянськими оповіданнями. У такій формі наші земляки закодували правду про те, що коїв російсько-більшовицький режим на Уманщині. Правду гірку, як полин і гостру, як лезо ножа. Відобразили справжнє життя українців Уманщини в Радянському Союзі. Безкомпромісно оцінили антиукраїнську політику Москви – висміяли, засудили, висловили протест. Це Рух Опору російсько-більшовицькій окупації. Це усна історія Уманщини: коротка, влучна, яскраво-образна, яка збагачує і суттєво доповнює наші знання про цей період історії Уманщини.
Кожний населений пункт Уманщини дав в цю унікальну скарбницю щось своє, тому варіантів антиукраїнського фольклору безліч. Але всі мають одну спільну рису: вони викривального змісту.
Надія Тульчинська
старший науковий співробітник.
