Ірина Бабій
молодший науковий співробітник
Виготовлено з буку на початку XX століття за ескізами майстра-різьбяра з Санкт Петербургу Василя Петровича Шутова.
Спинка крісла разом з передніми ніжками утворюють дугу, підлокітники – дві сокири, на сидінні – дві рукавиці. Всі деталі крісла прикрашені різьбленим орнаментом, по дузі-прислів’я: «Тихіше їдеш – далі будеш»*.
Крісло мало великий успіх, автору було замовлено більше п’ятдесяти його повторень. Кожне із виготовлених майстром крісел, отримувало нові деталі: батіг, уздечку, лапті, балалайку, змінювалася форма сидіння, з’являлися інші прислів’я на дузі: «Поспішиш – людей насмішиш»*, «Написано пером – не вирубати сокирою»*. Зустрічаються варіанти, в яких майстер вирізав на дузі замість прислів’я своє прізвище або орнамент.
Такі крісла набули популярності наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Ними користувалися у повсякденному житі багаті дворяни, міська знать, та великі землевласники.
В музейній колекції Уманського краєзнавчий музею є таке крісло, на дузі якого прислів’я: «Тихіше їдеш – далі будеш»*.
Крісло «Дуга, сокира і рукавиці» – одне із перших експонатів, які надійшли до Уманського краєзнавчого музею ще до Другої світової війни.
*Перекладено з російської мови.
